Вона  хотіла розлучитися, але її чоловік знав про неї те, що змусило її залишитися.

- Бачить бог, я хотів по-хорошому... - неголосно почав він, зумівши взяти себе в руки. - Я хотів дати тобі шанс... Але ти не бажаєш бути ні вдячною, ні розуміючою, ні відповідальною, ні чесною... Але я таким бути не збираюся, Амеліє. Колись я обрав тебе, і змінювати своє рішення через твою дурну і егоїстичну забаганку я не збираюся. Якщо хочеш іти - йди. Але спочатку, послухай ось що. - Максим зробив невелику паузу, свердлячи мене очима, які одночасно ненавиділи, засуджували і благали. - Я думав, що 23 травня - найгірший день у моєму житті. Пожежа зруйнувала мій будинок і мало не забрала моє життя і життя моєї дружини... Але ні. Найгіршим стало 28 жовтня...