Невеличкий спойлер оновлення “літо поза мережею”

Привіт всім. Через годину вийде нова глава книги “Літо поза мережею”. Остап потрапить в інший світ, незнайомий йому, але рідний для Лії. 

Фрагмент глави:

— Мені не віриться, що я буду жити у Києві, — прошепотів Остап. Але я це почула і так само пошепки відповіла:

— А також вчитися. 

— Ти попадеш зовсім в інший світ, — сказала мама. І вона має рацію. Село — це не місто. Там все інше, все гучніше, більше руху, а саме зранку, коли всі поспішають на роботу, а після з роботи.

— О, інтернет з'явився! — крикнула я, але не хотіла цього. Якось само собою вийшло.

— Як з’явився мобільний зв'язок, то зразу в інтернет, — Остап подивився на мене та зітхнув.

— А, у тебе були сподівання, що вона зміниться?

— Були. Як то кажуть: “Надія помирає останньою”.

Тато почав сміятися.

— Видно, що ти погано ще знаєш Лію. Вона невиправна, — сказав та припаркував машину на узбіччі. 

— Чому ми зупинилися? 

— Бо ти тепер сідаєш за кермо, — спокійно відповів тато та вийшов з машини. Мама і я також вийшли. Ми пересіли. Тато на пасажирське сидіння, мама біля Остапа, а я за кермо. 

Зібралась з думками: “Хоч би було все добре”. Завела машину, вона плавно зрушила з місця.

Їхала я з допустимою швидкістю. Раз через раз одним оком дивилась на тата. Він сидів мовчки і наче… спокійно? Чи то мені так здалося? Але він нічого не говорив, просто дивився на дорогу. І якось було не зрозуміло чи правильно я їду, чи ні.

За три кілометри тато попросив зупинити машину. Я зупинила і подивилась на тата. Він в цей час подивився на мене.

—  Молодець. Їхала за правилами… —  він мабуть хотів ще щось сказати, але промовчав.

Загалом ми пересіли на свої місця та поїхали далі. Під'їхали до першого світлофору і він як на зло включив червоне світло.

— Ось так й починається місто… Світлофорами, —  сказала я.

—  Зараз котра година?

Я подивилась на годинник.

—  18:05.

—  Якраз всі повертаються з роботи, —  сказала мама спокійно, бо це частина життя міста.

—  І, що ось так кожного дня? —  запитав Остап.

—  Ага, зранку о восьмій до десятої. І ввечері з п’ятої та до сьомої чи восьмої, —  сказав тато.

Доїхали до нашого будинка за сорок хвилин як заїхали у місто. Заторів й справді було багато. Ми під’їхали до під’їзду. Тато припаркував машину на вільне місце. Ми вийшли з машини. Остап роздивився по сторонах.

—  Все таке… Незвичне.

—  У селі атмосфера інша. Я теж довго звикала до міста, —  сказала мама, —  але нічого, ти перші дні будеш з Лією, тож не загубишся.

№1

№2

Всім спокійного вечора. Бережіть себе та рідних.

 

12 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Жулінська
09.12.2025, 21:06:27

❤️❤️❤️

Лана Жулінська, ❤️❤️❤️

avatar
Белла Ісфрелла
09.12.2025, 20:45:39

❤️❣️❤️

Белла Ісфрелла, ❤️❤️❤️

avatar
Христина Вілем
09.12.2025, 20:40:04

❤️❤️❤️

Христина Вілем, ❤️❤️❤️

avatar
Mary J
09.12.2025, 20:35:03

❤️❤️❤️

Mary J, ❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
09.12.2025, 20:34:05

✨️❤️✨️

Ганна Літвін, ❤️❤️❤️

avatar
Діана Лисенко
09.12.2025, 20:26:16

❣️❣️❣️

Діана Лисенко, ❤️❤️

avatar
Мрія Чарівна
09.12.2025, 20:16:49

Яка життєва ситуація)

Чарівна Мрія, Це правда))

avatar
Тея Калиновська
09.12.2025, 20:09:49

❤️✨❤️✨❤️

Тея Калиновська, ❤️✨

avatar
Крісті Ко
09.12.2025, 20:11:30

♥️♥️♥️

Крісті Ко, ♥️♥️♥️

avatar
Ольха Елдер
09.12.2025, 20:10:30

❤️❤️❤️

Ольха Елдер, ♥️♥️♥️

♥️♥️♥️

Morwenna Moon, ♥️♥️♥️

Інші блоги
Поцілунок , якого не мало бути..... Хоча..
ГЛАВА 8. Між двома світами. Поцілунок якого не мало бути... Іноді одна мить здатна зруйнувати всі плани. Емілія приїхала до Бостона заради правди. Вона мала знайти відповіді, розкрити таємниці й не дозволити почуттям
естетика нової книги
Вже скоро - новинка! А поки що - колаж з головним героєм.
Я заручила свою героїню за дев'ять хвилин ✨
«Чоловік, який щойно назвав мою залу нелюдяною, через дев'ять хвилин стане моїм нареченим» ❤️ Це перший рядок моєї нової книги «Тимчасово наречена». Завтра, в суботу о 19:00, вона стартує на Букнеті одразу трьома
Що чекає за дверима? Трилогія «треті Двері»
А що, як одного дня ти відчиниш двері й побачиш за ними зовсім інший світ? Не сон і не фантазію, а справжній світ, у якому живуть люди, діють свої правила й відбувається те, чого ти ніколи раніше не бачив. Здавалося б, інший
Повернення?
Вітаю, любі читачі та підписники! Я знову повертаюся до написання нових історій під новим псевдонімом Kyra Morris — і буду дуже рада бачити вас на новій сторінці. Зараз у роботі моя нова книга «Ти моя доля» — історія,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше