Нова глава і промокоди
Друзі, нова глава вже чекаж на вас!
До речі, в ній я заховала промокод на іншу мою книгу.
Приємного читання!
Уривок:
Я вистрибую з машини, навіть не зачинивши дверцята. Вони лишаються відчиненими, двигун тихо бурчить, але мені байдуже. Ноги ковзають по льоду, я ледь не падаю, вчепившись рукою в чиюсь куртку, бурмочу вибачення — і знову біжу.
— Обережно! — кричить хтось услід.
Я не обережна.
Я поспішаю.
Під ногами слизько, асфальт блищить, мов залитий склом. Я бачу карету швидкої — світло з її розчахнутої пащі різко б’є по очах. Дверцята прочинені. Усередині метушаться люди в темно-червоних куртках. Чую уривки фраз, які не складаються в сенс.
— …тиск падає…
— …швидше, будь ласка…
— …обережно, перелом…
— Пропустіть! — мій голос виходить надто високим, майже чужим. — Пропустіть, будь ласка!
Хтось намагається мене зупинити, але я вириваюся. Серце калатає так, ніби зараз вискочить із грудей. Я підбігаю ближче — і в цей момент бачу його.
Білий покрив зсунувся рівно настільки, щоб оголити обличчя.
Сиве волосся, розпатлане й мокре. Знайомий високий лоб. Риси, які я знаю напам’ять , упізнаю навіть у напівтемряві, навіть перекреслені кров’ю й брудом.
— Тату… — з мене виривається ледве чутно.

1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩиро дякую за промо.миру і перемоги,творчих успіхів
Марія Дзік, Дякую! Приємного читання!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати