Сьогодні день української хустки

А у Лідії, це не просто хустка, це ціла ковдра, зшита з клаптиків  різних моментів у житті.

Нова глава уже на сайті. А тут я лишу лише фрагмент та візуал. Та запам'ятайте цю ковдру. 

«....Лідія розгорнула бабусину ковдру, і вона одразу ж вибухнула кольором на фоні білої палати та меблів. Тепер вона однозначно привернула погляди всіх присутніх. Лідія не просто накрила його ковдрою, вона закутала, підтинаючи її з усіх боків....»

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
07.12.2025, 12:09:31

Дякую за цікаву інформацію ❤️
Гарна хустка

avatar
Крісті Ко
07.12.2025, 10:48:41

❤️❤️❤️❄️

avatar
Белла Ісфрелла
07.12.2025, 10:21:00

(❁´◡`❁)♥️

avatar
Лана Жулінська
07.12.2025, 09:44:34

❤️❤️❤️

avatar
Інна Снігова
07.12.2025, 09:40:51

❤️❤️❤️❤️

avatar
Оксана Павелко
07.12.2025, 09:40:00

☺️❤️❤️❤️❄️

avatar
Анна Лінн
07.12.2025, 09:36:02

Як же гарно іноді майстрині роблять то клаптикове шиття!

Яніна Фенікс
07.12.2025, 09:37:17

Анна Лінн, Так, люблю я це....

Інші блоги
Трішки нудної статистики (●^o^●)
Любі мої, у мене тут відбувся серйозний спіритичний сеанс із рейтингами, і результати інтригують. Моя книга «Їх розлучила Смерть» зайняла 6-те місце в жанрі містика/жахи! Шосте місце. Шість. Поки тільки одна
Своя ноша не важка?
За кілька хвилин ми з ним виходимо на старт, та по сигналу викладача починаємо. Кірах чудово справляється, але, зістрибнувши з останньої колоди, підвертає ногу. Ну чому я думав, що все буде просто?? З моїм недомірком просто
Надихнувся...
Оце трапилися мені на очі рядки з поеми Т. Г. Шевченка «Кохайтеся, чорноброві...» і... Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люди, З синіми носами. Серце своє пошкодуйте На чуже не пазьте Лиш
"Мелодія кохання".
Знову Привіт! Весна добігає кінця — попереду літо, а з ним і наш літературно-мелодійний флешмоб про кохання "Мелодія кохання". То ж запрошуємо разом з Тетяна Степанкевич доєднатися всіх бажаючих. Залишилося
Це станеться. Уже стається.
Добре, схоже, що вже за мить я нарешті віддам вам те, чого ви просили вже дуже давно. Той самий момент. Той самий розділ. Тих самих Арію й Даміано, які занадто довго робили вигляд, що між ними нічого немає. І ні, я не обіцяю
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше