Коли я приїхала до дідуся з бабусею ми якось сиділи вечером розмовляли пили чай дідусь спитав чи я ще пишу книги я сказала так він сказав що в нього є росповідь і почав розповідати:

Колись я працював на фермі водієм на тракторі зимою роботи особо не було і тому я ходив на ферму діжурити одного вечора я приїхав на ферму тоді випав сніг засніжило посеред ночі я вирішив трохи порочистяти сніг поки я чистив хтось почав кричати чи є хтось живий я крикнув так ферма було далеченько від села тому просто хтось не міг прийти підійшовши до воріт я побачив хлопчину він був одягнутий старі речі які не носили вже багато років тому я здивувався що він тут робе він спитав за якийсь садок і як до нього проїхати я сказав що тут давно ніякого садка нема він обяснив який він іде знаходився я подумав що мабуть не місцевий і йому хтось так обяснив тепер він не може знайти його я насторігся потім він пішов на ранок я поговорив з хлопцями за цей садок вони сказали що колись був але його давно нема ще з давніх років потім на наступну зміну але вже раніше він знов прийшов ми поговорили він сказав що жив тут неподалік в сусідні у селі і шукав садок потім я поговорив з напарником він говоре що до нього ніхто неприходе потім він пропав ця історія мене збентежила зі мною ніколи такого не було поговоривши з деякими людьми старими які давно прожили в цьому селі вони розповідали що під час другої світової був садок там є могила невідомого солдата тому він буває появляєця і шукає її що всі знали де і що він я не повірив в ці легенди якось був сніг великий хуртовина я побачив з крізь сніг силует це був він він підійшов сказав що небуде більшке мені надрукувати я сказав що все добре він попросив сигарету ми покурили він сказав що піде далі шукати садок і більше я його не бачив я думаю що це якийсь жарт або случайносьть що таке таке в кіно я нікому це не розповідав щоб не подумали що я полуумний тому я рідко таке розповідаю комусь .