Любі, залишилося менше ніж дві години до завершення знижки!

Після них книга вартуватиме, як і вчора. 

♥️♥️♥️

Дівчина несміло обертається, а я впевненою ходою йду до неї. Зупиняюся ледь не впритул та заглядаю в очі.

— Ти перевершила мої сподівання. Мені дуже подобається. — хрипким голосом шепочу.

— Я рада. — надто серйозно кидає вона, а за секунду додає. — Зрештою я старалася.

— Я зацінив. — примружившись кидаю, й одразу прошу. — Каміло, ходімо. Нас уже діти чекають.

Дівчина оминувши йде до шафи. Виймає чорний довгий плащ. Не роздумуючи йду до неї та допомагаю їй одягнути його.

Каміла бере телефон та сумочку, і коли рівняється зі мною, беру її за руку та веду з кімнати. Я на враженнях. Мені чомусь здавалося, що вона одягне щось інше, мені на зло. На щастя я помилявся.

 Кайфую лише від того, що тримаю її за руку. Мені приємно отак її вести.

Книга тут...

Тихої ночі!