Що сталось з "Я писала про лиходія"

Про “Я писала про лиходія, але не планувала в нього закохатись!”

 

Друзі, хочу трішки пояснити, чому в цієї історії так давно не було оновлень.

 

З книгами інколи стається дивне: ти ніби вже тримаєш у руках клубок, а потім розумієш, що кілька ниток переплелися не так, як треба. Саме так сталося з «Я писала про лиходія, але не планувала в нього закохатись!». У мене є запас нових розділів, сюжет уже майже на фінішній прямій, але під час роботи я побачила, що деякі лінії потребують серйозного доопрацювання.

 

Тому зараз я не просто “пишу продовження”, а перередаговую глави: підкручую емоції, логіку подій, мотивацію героїв, щоб фінал був цілісним і сильним, а не “якось дописаним, аби було”. Саме через це оновлень давно не було — я не хочу викладати сирий текст тільки заради того, щоб “щось виходило”.

 

Добра новина в тому, що історія вже близько до завершення. Як тільки я впораюся з основною редакцією, розділи знову почнуть виходити, і ми разом дійдемо до фіналу, який ця книга заслуговує.

 

Дякую всім, хто чекає, не відписується й продовжує любити цю історію й її героїв. Ваша терплячість і підтримка для мене дуже багато значать. Обіцяю: ми обов’язково поставимо крапку в цій історії — і вона буде гарячою ❤️

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Стоун
05.12.2025, 12:27:04

❤️❤️❤️

Інші блоги
Новинка "Клятви на піску"
Що сильніше: королівський флот чи клятва, дана на білому піску? Уявіть світ, де між вами та коханням стоять не просто соціальні класи, а гармати королівських фрегатів і смертний вирок. Вона — Ізабелла де ла Крус, донька
Про ідеальне чудовисько
Дарк Ідеальне чудовисько авторки Оксани Соловій. Дарків, прочитаних мною, чимало, та цей посів своє почесне місце. Цей роман зачепив саме тим, наскільки він чесний у своїй темряві. Тут немає спроб зробити героїв
Комікс / Спойлер до Некромаркетинг
Знову забігла зі спойлер-комісом Не може не поділитися які ж вони класні ) Читати Некромаркетинг. Smm для іншого світу
Нагадую: це не слеш!
Абияк натягнувши штани, вибігаю з «Оазису» в холодну нічну прохолоду столичної вулиці, на ходу застібаючи куртку. Три заклади. Три досвідчені жінки столиці, готові виконати будь-яку забаганку. І повний, нищівний провал.
Я не боюся смерті
Він дивився на мене так, ніби я зробила найгіршу помилку в житті. Сказав, що я помру. Що буду дивитися, як вмирають інші. Що не витримаю цього. І, можливо, він правий. Але є одна річ, яку він не бачить. Я не обирала “правильного”. Я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше