Ефект попутника в ділі о 20.00, як завжди

" –  Йди нагору, –  наказала вона синові. –  Я впораюсь тепер з Аннабель сама, дякую.

–  Так, мамо. 

Дочекалася, поки хлопчик зкине черевики, спритно, наче мишеня, прибереться на верхню полицю зі своїм рюкзачком. І лише потім почала роздягатися. 

Вжик-вжик. Рука з блискучим гострим лезом знову злітає вгору і цього разу підставити, як щит, закривавлені долоні й плече вона вже не встигає. Просто відвертається спиною, кидається відчайдушно геть, хрипко зойкнувши крізь стиснуті щелепи, кричить замість неї дитина

Третій шрам жахливий та потворний. Він товстіший за шрам на руці й шиї, червоно-малиновий, нерівний. Йде від пахви через ребра по спині до талії і нижче, за гумку колготок та штанів. Дівчина розуміє, що супутниця помітила все, тому більше не бентежиться, випростується. Спокійно вдягає чисту кофту. Але дивитися в очі і щось коментувати все ще не бажає.

– З вами стався нещасний випадок? - не змогла утриматися Оля від прямого питання. – Не розповідайте, якщо не хочете. 

- Напад, - коротко відповіла вона. І зненацька посміхнулася щиро й широко, обличчя прояснилося, коли вона повернулася до Ольги. Мов цей потворний шрам і був усім, що її турбувало та потребувало мовчазної дистанції, а зовсім не відсутність квитка..."

Це - продовження "Іншою мовою". Сьогодні вступна частина завершиться, і почнеться справжня історія біженки Насті, яка шукала просто безпеки, стабиільності та трохи кращого життя. Вже в неділю ввечері вона розповість трохи більше про себе. А поки що - ефект попутника в ділі. Ми так часто довіряємося незнайомцям саме тому, що вони геть назнайомі і судити строго не будуть. 

Доречі мені здається, письменники теж трохи користуються ефектом відносно читачів. Адже ми не спілкуємось особисто і навряд чи колись перетнемося наживу. Ми дотичні лише через слова на сторінках. І тому автор має унікальну можливість бути максимально відвертим з максимальним комфортом. Саме це я намагаюсь робити. Вибачаюсь, якщо когось тригерить і я порушую ваш комфорт. Зійти можна на будь-якій зупинці. 

Та я б щиро бажала утримати кожного до кінця подорожі. 

З любовʼю, Єва