Спокійно куди ти йдеш?- його руки так ніжно обхоплюють мої що здавалося наче ми і не сварилися. Я хочу відштовхнути його, але це так тяжко що тягар неймовірний.

Тут люди дивляться- шукаю я для себе виправдання, бажання чому досі в нього не розстібнуті штани. 

Він закидає мене собі на спину і стає дихати у вухо але до головного так і не доходить і я готова його за це придушити.