Друзі, запрошую вас до нового роману від Макса Дикого!

 "ДОНЬКА КОНКУРЕНТА"

На цю книгу сьогодні діє єдина знижка в передплаті, більше такої ціни не буде!

— Може, нам видати її заміж за розрахунком? — запитала мама. — Ні, не віддамо. Наша Карочка — тільки наша.
— Ми вже продали дві квартири і два офіси. Тепер доведеться продати будинок і перейти жити в квартиру, яка залишилася від моїх батьків, — сказав тато. — Вона невелика, але жити можна, хоч частину боргів віддамо.
— Якось протримаємось, — мама зітхнула. — Головне, щоб Кара не відчувала, що щось не так.
***
Коли я підслухала ту розмову і повернулась до себе, погляд впав на запрошення на вечірку, яке лежало на тумбочці. Там мають бути різні люди, в основному якраз багатії. А що, як мені почати зустрічатися з якимось забезпеченим чоловіком, і попросити в нього грошей?
Я навіть не підозрювала, що дійсно зустрінусь з деким, з кого треба буде зняти штани...

УРИВОК ДЛЯ ВАС:

 — То ти син відомого бізнесмена? — перепитала я. — Дуже багато грошей маєш?

— А ти явно потрапила сюди випадково. Білет вкрала? — хмикнув він. — Хоч нікого за нього не вбила? 

 — Я зараз тебе вб’ю! — вигукнула я. — Дістав уже… Хоча, мені потрібна компенсація за моральні збитки. Якщо ти заплатиш, то так тому і бути, залишишся жити. 

— Ой, як страшно, — я усміхнувся. — Бачу, щодо грошей ти зовсім у відчаї. Скільки береш за ніч?

 — Ти що, вважаєш мене якоюсь повією? — розізлилась я. — Все, немає про що з тобою говорити, я пішла! 

— Стій, вони побачать тебе! — він хапає мене за запʼясток прямо перед дверима до коридору.

 — І що, мені сидіти тут до ранку у твоїй компанії? — я усміхнулася, мені прийшла в голову ідея пошантажувати його. — Зараз вийду і розповім, що ти мені пропонував гроші за ніч з тобою! Думаю, твоєму татові буде цікаво про це дізнатися…

— Налякала собаку палкою, чи як там говорять, — він насупився. — Хто ти взагалі така? 

 — Я Кара Пашинська, — відрекомендувалась я. 

— Скоріше, Кара небесна, ні, підземна, на небі дівчата-янголи, усміхаються і виконують всі забаганки, — сказав той придурок серйозним тоном.

 — Розмріявся, — я хмикнула. — А ти досі не назвав своє імя….

— Лукʼян, — відповів він, а його погляд ковзнув по мені зверху вниз.. 

Цієї миті в двері постукали і почулися сердиті голоси:

 — Ви що, заснули там? Відчиняйте!

— Вони там все ж зняли його штани! — додав хтось інший. 

КУПУЙТЕ "ДОНЬКУ КОНКУРЕНТА" ПРЯМО ЗАРАЗ ЗА МІНІМАЛЬНОЮ ЦІНОЮ ТА ПІДТРИМАЙТЕ АВТОРА! ПОПЕРЕДУ НАЙЦІКАВІШЕ!