Передплата на "Заборону"

На книгу «Солодка заборона» була відкрита передплата.

У перші дні ціна найнижча, але вже зовсім скоро вона трохи зросте. Тож немає сенсу чекати знижки, адже найвигідніше придбати книгу (та підтримати автора) вже зараз.

 

Далі на нас чекає найцікавіше!

Тиждень, протягом якого Аріна буде жити з Мироном, змінить багато чого в її почуттях, особливо враховуючи те, як сильно він переходитиме межу:)

Переписки та фотки ставатимуть все відвертішими, і зовсім скоро Аріна дізнається, хто ж був її другом по переписці. І що ж вона зробить? Влаштує істерику чи вдасть, ніби нічого не знає?

Про це дізнаємося пізніше.

Додатковий розділ уже опубліковано.

 

Дякую всім за вашу підтримку. Мені було дуже приємно ❤️

 

Невже чекає на повідомлення від друга?

Здається, Мирон почав ревнувати її до людини, яку сам же й вигадав. Казав, що його не існує, щоб вона забула про нього... а раптом не зможе? Раптом вона сильно прив'яжеться до нього?

Мирону було страшно подумати, що буде, якщо одного дня вона дізнається про це. Таке неможливо виправдати. Вона й Альбіні може розповісти. Вони ж сестри, звісно, Аріна стане на її бік, тому що бажає їй тільки добра. А він просто зрадник, і якби не стіна між ними, він би точно не стримався і витворив усе те, що говорив, і навіть більше.

*** 

– Чого це раптом? Я ж тебе готувати поставив. Отже, винна будеш ти.

– Ах ти! – пискнула Аріна і трохи підштовхнула його боком.

Мирон штовхнув її у відповідь. Це був скоріше ніжний поштовх, який вона ледь відчула, але азарту додавало. Вона штовхалася у відповідь, не припиняючи при цьому замішувати суміш для брауні.

Несподівано Мирон обхопив її за талію і почав лоскотати. Аріна пискнула, різко прибравши руки від миски, і почала вириватися, відчуваючи його пальці на ребрах. Вона вигиналася і сміялася, а коли їй вдалося відсторонитися, помітила, що на її чорній блузці залишилися сліди від борошна. У Мирона були трохи брудні пальці, а він і не помітив. Вона застигла, дивлячись йому в очі, які були так близько. Він більше не лоскотав її й теж просто дивився. Час сповільнився. 

– Здається, нам не можна так поводитися, – видихнула Аріна, намагаючись вирівняти дихання.

– Можна, – усміхнувся Мирон і відсторонився.

 

Залишаю пару уривків з майбутніх розділів.

Ну а найгарячіші спойлери будуть у телеграмі.

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марина Мелтон
07.12.2025, 02:23:17

❄️⛄

avatar
Люмен Белл
07.12.2025, 01:02:31

Вітаю❤️

avatar
Поліна Крисак
02.12.2025, 17:05:57

Вітаю з передплатою ❤️❤️❤️ Бажаю успіху і багато продажів❤️❤️❤️

Світлана Бонд
02.12.2025, 20:22:42

Поліна Крисак, Дякую☺️

avatar
Анжеліка Вереск
02.12.2025, 16:52:21

Вітаю!❤️❤️❤️книжечку вже придбала, бажаю успішних продажів!

Світлана Бонд
02.12.2025, 20:22:33

Анжеліка Вереск, Дякую❤️❤️❤️

Вітаю тебе з передплатою ❤️❤️❤️

Світлана Бонд
02.12.2025, 20:22:26

Світлана Романюк, Дякую))

avatar
Белла Ісфрелла
02.12.2025, 16:30:41

❤️❤️❤️

Світлана Бонд
02.12.2025, 20:22:21

Белла Ісфрелла, ❤️

avatar
Тея Калиновська
02.12.2025, 16:30:10

Чудова книга❤️✨❤️✨❤️

Світлана Бонд
02.12.2025, 20:22:17

Тея Калиновська, Дякую❤️

Інші блоги
П'ятьсот вподобайок!
Щиро дякую кожному, хто прочитав роман "Дванадцята й остання"! Цілих п’ятьсот вподобайок ❤️❤️❤️❤️❤️ П’ятьсот, Карл! Для когось – це дрібниця, а для мене – величезна радість! Відсвяткую
Перша тисяча прочитань!⭐
Дякую вам, мої чарівні читачі ✧*。٩(ˊᗜˋ*)و✧*。 Перша тисяча прочитань — це не просто цифра, а відлуння заклинання зі сторінок моєї книги, яке ожило у ваших серцях. Це лише початок нашої подорожі крізь
То чи зрадив він її?
Що ж, я познайомила вас із багатьма персонажами цієї книги, але все ж одного пропустила — Вільяма. Кохання Іларії, який її зрадив… чи, можливо, ні? Нагадую, що “Гра без згоди” — учасниця флешмобу “Різнобарвне
Від ангіни до крокодилів Нілу: Куди зникає Марко?
Повернення з крижаної Гренландії виявилося для Марка непростим. Замість нових квитків на літак — градусник, замість північного сяйва — гарячий чай із медом. Висока температура і підступна ангіна вклали нашого мандрівника
Раптом щось загриміло, наче грім, але ж небо чисте
... Сніговик злякався та кинувся в поле з пшеницею, ледь не скинувши мене на землю. Я спробувала його зупинити та він, наче, не чув нічого, просто мчав через усе поле. Я трималась міцно, щоб не впасти та не зламати собі шию.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше