Роздуми в блозі

Вітаю! 
Я: Мозок, так, зберися пишемо книгу в сетінгу майбутнього: там дрони, бронемехи всякі, кіборги.
Мозок: я хочу дракона! Щоб він все розносив! 
Я: який дракон в часи дронів та ППО? Пожалій, тваринку!
Мозок: ну я хоцюююю. Дай, дай, дай!
Я: на тобі техноїда, який буде замість дракона, теж класно все розносить і ППО з дронами перехоплювачами йому не перешкода. На, грайся і не заважай писати.
Мозок: Вйооой, Епік!
 От же ці тяжкі письменницькі страждання від занадто хворої фантазії:).

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
02.12.2025, 13:47:33

Іще буває розмова з сумнівами, коли хочеться все кинути, але відповідальність каже ні не цього разу. Це, якщо коротко.

MargFed
02.12.2025, 17:53:53

Крісті Ко, Ну бажання все кинути це вже класика. Вже і так кидала данний твір. Вже якось соромно вдруге це робити. Тож треба доробити.

avatar
Дієз Алго
02.12.2025, 10:21:58

Мозок треба слухати...))

MargFed
02.12.2025, 17:52:31

Дієз Алго, Та він інколи таку дикуху радить, що хай Бог милує! Якщо його слухати, зовсім якась наркоманія вийде. І так вже твір виходить комбо з двох жанрів.

avatar
Ромул Шерідан
02.12.2025, 09:57:05

Це не страждання, а творчий процес, здається.)) Письменницькі страждання — це відсутність цього процесу)))

Показати 7 відповідей
Ромул Шерідан
02.12.2025, 12:56:33

MargFed, Ні, ну, дракони у фантастиці цілком можуть бути. Чому, власне, ні? Якщо уявити собі зореліт, що полетів на іншу планету, чи наукову експедицію з ШІ андроїдом на загублений острів, з купою технократичних елементів і там живуть дракони. То це ок. У мене, наприклад, єдиноріг у кіберпанку. Тож Ви на самотні в пошуках)))

avatar
Кіра Нолан
02.12.2025, 09:52:37

Я вас розумію. Не завжди мозок і я на одній хвилі. ❤️❤️❤️

MargFed
02.12.2025, 11:36:16

Кіра Нолан, Мені здається, він взагалі там собі сам свою історію будує, окремо від моєї. От ж диверсант!:)

Інші блоги
Цікаве з книги "Полювання на Місяць"
Йой, а я беззбройна. Я якось була глибоко поглинута своїми думками та переживаннями – так не зрозуміла, як опинилась сидіти на вівтарі. Він що мене підсадив сюди, щоб зручніше було з’їсти? А що? Кому вівтар,
Продовження Без поцілунків...
Привіт мій любий читачу, це ваш недолугий автор✌️ Нарешті я завершила свою давню роботу "БЕЗ поцілунків". Скажу чесно, це було досить хвилююче та дуже важко, я писала його більше двох років, починала, кидала
Покора. 10000 прочитань.
Ця відверта Історія, яка ще повність не побачила світ, уже набрала 10000 прочитань. Дякую читачам.
А як що до спільного чату?
Дорогі друзі, як ви дивитеся на те, щоб створити в Telegram групу нашої спільноти? Просто чат, де можна поспілкуватися, підтримати одне одного, поділитися думками чи новинами й інколи просто поговорити. Думаю, нам усім іноді не
Навіщо я написав цю книгу
Бажання написати книгу може виникати з різних причин. Я, наприклад, писав навчальні посібники — як викладач університету. Їх читають не тому, що хочуть, а тому, що треба. Іспити, програми, рекомендації — усе це працює,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше