Ера Перемог. Кохання - це битва. Завершую 4 главу!

Ось! Саме та мить! Саме зараз він відчує, мій біль. Тепер я можу не приховувати своєї ненависті до нього. Але він мені ще треба.

  • Більше п’яти років,  - сказала я і опустилася до нього, - кожен день він бив мене. Коли були сильні сінці, я лікувалася вдома, а коли ти будував щось нове -  він мене бив сильно. І тоді Сміт, я потрапляла до лікарні.
  • Вибач мене – в його голосі я відчула справжній біль. Так можливо він зі мною інший, але саме зараз ця  розмова, зробить свою справу. Сміт ніколи не пробачить моєму батькові.
  • Пробачити? – треба бути розумною.
  • Чому я не знав? – його докори сумління відчувалися навіть у подиху.
  • Я тебе не виню. Ти не знав, що все так – сказала я, наче розуміла його не причетність.
  • Завтра я його вб’ю – сказав Нік стоячи на коліна.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ганна Літвін
01.12.2025, 21:10:24

Я б теж вбила, молодчинка Нік!

Olena I
01.12.2025, 21:24:23

Ганна Літвін, Можливо саме він це і зробить ♥️♥️♥️

avatar
Mary J
01.12.2025, 21:07:58

Дуже цікаво ♥️♥️♥️

Olena I
01.12.2025, 21:23:59

Mary J, Дякую ♥️♥️♥️

Інші блоги
Щось буде...
Щось буде… ❤️❤️❤️Увечері Рута вимкнула світло й сіла біля вікна з чашечкою м’ятного чаю. Небо було зоряне, настрій — чудовий. Її огорнуло відчуття спокою та безпеки. Вона тепер була впевнена, що все буде
Герцог бере плату за продовження
Дякую кожному, хто підтримує історію та вболіває за Герцога і Елізу ❤️ Після пристрасної шлюбної ночі в маєтку (18+ тут не цитую) вони починають пізнання одне-одного Буде ще ❤️❤️❤️ і скандальніше! Передплата
100 фактів про мене. День шостий.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
Коли картинка руйнується
Кохання — це не тільки взлети, а й падіння. Дівчиною мені довелося пережити це у всіх барвах, адже я закохалася у батька своєї подруги. Мені було лише 21 і я не знала, що робити з цими почуттями. Вадим мене то відштовхував,
За гріхи мої тяжкі…
У пам’яті Лариси Леонідівни хаотично спалахували епізоди, за які — теоретично — перед інопланетянами їй мало б бути соромно. Уфф, ну тут уже… Гаразд, цукерок і конвертів від заочників вона більше не братиме, це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше