Мирного вечора, любі!

Запрошую обновлено історії Каміли та Максима. 

Цю фіктивну парочку чекає чимало випробувань.Чи впораються вони гідно з усім? 

✨✨✨

Вмикаю робочий режим на телефоні і, як тільки він завантажився, набираю Гліба. Вітаюся й питаю:

— Що трапилося?

— Зайди в телеграм. Подивися і набереш, — відмахується заступник.

— Глібе, що там? — починаю нервувати.

— В мене немає слів. Ти краще глянь.

Зітхнувши, кидаю слухавку. Одразу заходжу в телеграм і краєм ока бачу, як на ліжку сідає Каміла, поправивши довге волосся й закриваючи сонне обличчя.

— Раночку доброго, серденько! Вибач, що розбудив.

— Схоже, ранок уже не дуже добрий, якщо тобі телефонував Гліб.

Шумно зітхаю і повідомляю їй, що мій заступник уже щось кинув у телеграм. Дівчина, таки забравши руки від обличчя, великими сонними очима дивиться на мене.

— Що ця твоя знову уже щось утнула?

— Каміло, вона більше не моя. Ти тепер моя. І на майбутнє не називай її моєю. Мені неприємно.

— Я постараюся, — невпевнено обіцяє дівчина.

Видихаю. Все надто складно. Але тепер це все потрібно розгрібати.

— Каміло, сунься до мене. Гліб щось кинув у телеграм, разом подивимося.

— Ти впевнений, що хочеш, аби я це бачила?

Продовження тут...

Приємних емоцій!