Неділя, та як же без улюбленої справи?..

      Сьогодні докинула ще одну главу "Жінок..." Там довідаємось, як покращилась ситуація юної дівчини Орисі.

         А ще розпочала одну книгу, коротеньку, буде на два розіділи. Додала її до циклу "Прості історії, що пахнуть добром". Останнім часом люблю про таке писати... Можливо, занадто багато негативу навкруги, то ж хочеться втекти в той добрий світ...

        Буду щиро рада, якщо завітаєте))) ❤️❤️❤️

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Нік нейм
08.12.2025, 11:29:42

Майже зробила обкладинку до цієї книги. Напишіть мені.

avatar
Лана Рей
01.12.2025, 08:43:00

❤️❤️❤️❤️

Лана Рей, ❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
01.12.2025, 00:23:38

Оо, для цього ми, автори й пишемо, щоб піти туди де, нам добре) Успіхів книзі✨️

Ганна Літвін, Саме так) Дякую Вам за побажання)

avatar
Тая Бровська
30.11.2025, 23:19:25

❤️❤️❤️❤️

Тая Бровська, ❤️❤️❤️

avatar
Діана Лисенко
30.11.2025, 23:37:15

❣️❣️❣️

Діана Лисенко, ❤️❤️❤️

avatar
Лана Жулінська
30.11.2025, 23:55:47

Чудово, що добрий світ, зла вистачає в реальному ❤️

Лана Жулінська, Дякую Вам щиро)))

avatar
Mary J
30.11.2025, 23:04:23

Негативу кругом дійсно багато, а такі історії гріють серденько ❤️❤️❤️

Mary J, Як і Ваші позитивні коментарі ❤️

Інші блоги
Історія триває
Продовження історії триває.. Минуло 5 років.. Ліна вже закінчила коледж у Англії. І приїжджає знову в Київ, планує поступати вище, вже подала документи у декілька вузів, здала всі іспити, і вирішила знову трішки відпочити,
Потрібна порада
Всім вітання! Кілька днів "піарю" свою збірку коротких еротичних оповідань і, на жаль, бачу, що на мої блоги ніхто не реагує, а перегляди майже не ростуть (однак дуже дякую, всім, хто читає). Збірка тут. Стосовно моїх рекламних
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Хвали мене, моя губонько або "Аве — мені"
Думаю, доведеться завести тут окрему рубрику для нових робіт. Бо автор, як відомо, істота вразлива: сам себе хвалити не може — непристойно, мовчати теж не може — тоді ніхто не помітить, що він узагалі щось написав. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше