Мирної ночі! 

Роман "Мільонер за парканом" — оновлено.

✨✨✨

За кілька хвилин опиняємося на вулиці. Вмикаю світло по всьому двору та просто стою, милуючись снігопадом.

— Мам, скажи, класно! — тулиться до мене Тарас.

— Не те слово, сина, — зітхаю та чесно зазначаю. — Тільки шкода, що вся ця краса швидко розтане.

— Чому? — невдоволено протягує Тарас.

— Тому, що кажуть: перший сніг ніколи не лежить довго.

— Але я так не хочу, — зовсім по-дитячому обурюється син. — Я хочу, щоб цей сніг лежав аж до весни.

Я хмикаю на таке бажання сина і, міцніше пригорнувши його до себе, запевняю:

— Якщо хочеш, отже так і буде. Бо я теж хочу.

— Справді? — з недовірою перепитує Тарас.

— Справді, мій хороший.

— Ма, ну давай зліпимо сніговика, — просить він.

— Спочатку стежки, а потім розваги, — заперечую.

Малий зітхає, і ми разом з ним йдемо в гараж по лопати.

Книга тут...

Гарних вражень від читання!