Цікаве з книги "Полювання на Місяць"

– Ти що робиш? – обурилася я.

 А наречена чкурнула в сторону моїх товаришів. Вона мене обережненько скинула на Килину…буквально! Я впала на мисливицю і ми опинилися на підлозі.

– Ти що робиш, дурна ти голова? – обурився Богдан.

 Та поки ми з Килиною валялися на підлозі, як хлібні крихти, і де як розплуталися та піднялися, та навіжена чкурнула геть.

 Вона добігла до стіни, а позаду неї вже вилізли з тіні ще два монстра схожі на того що я знищила. А ця дивачка в білому якось застрибнула на стіну, відштовхнулася та зробив кувирок в повітрі над головами монстрів зробила постріли, кулі сяяли та потрапили точно в потилиці монстрів, які почали вибухати світлом з середини.

 Наречена приземлилася на ноги, як кішка, позаду монстрів, що розсипалися прахом.

 Ми з Килиною мовчки за цим дивимося, недомовляючись ми обмінялися здивованими поглядами.

– Що це таке ?– здивувався Богдан, смішно витріщивши очі.

 Та відповідати було ніколи, бо з’явилися ще чотири тіні!

 Монстри разом вистрибнули на наречену. Вона присіла, так що ті стукнулися головами.

 Ця трюкачка перекотилася вбік та вскочила на ноги, як на неї напало двоє монстрів, які перші оклемалися від струсу мозку. Один все ж зміг дістати до нареченої, але лише порвав поділ сукні, другий вдарив ззаду та роздер фату та плече, у бідолашної хлинула кров, розфарбовуючи білу сукню червоним.

– Вони її роздеруть живцем! – злякалася я. – Гей, не знаю хто ти, але біжи сюди їх занадто багато!

– Нічого, зараз скоротимо їх кількість, – бовкнула вона та зняв з себе фату, стрибнула над головою монстра, обплела фатою його голову, та зламала шию, сильно смикнув, аж почувся характерний звук. І фінально вистрілила в лоба.

 Я побачила як на плечі нареченої висипалося довге волосся платинового блонду.

 А от ще підступило три чудовиська, дівчина під нирнула між ніг одного та розстріляла того з низу. Потім зайшла позаду залишившихся двох та добила їх.

 В приміщенні вже нестерпно смерділо сіркою, аж різало очі і тяжко було дихати.

 Плечі нареченої опустилися, вона трималася за рану на плечі та притулилася до колони.

 Я вирішила підійти та допомогти цій дивній панянці. Тим паче, в мене теж були мед.засоби, в кожного мисливця такий набір є.

– Гей, давай оброблю, тобі рану, може тобі не зручно дістати? – спитала я ввічливо.

 Бачу як спина її напрялася, натягнув тонку тканину плаття, аж окреслились м’язи.

 Вона різко повернулася в мою сторону, глянув на мене пронизливим поглядом. А я сіпнулась назад, бо не чекала побачити те що побачила.

– Йой! – вирвалося в мене, я вирячила очі, відчуваючи як щоки полум’яніють.

– Що таке? Передумала грати в медсестру? – бовкнув…він.

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/polyuvannya-na-msyac-b411827