Знайомство почалось з справжнього жаху.

Всім привіт. Сьогодні стартувала нова історія "Тепло листопаду". Яка починається в місті Чикаго в небезпечному районі Енглвуд (наспраді небезпечних районів в Чикаго декілька). Це історія Ембер та Ітана. 

Анотація:

Колись, у найнебезпечнішому районі Чикаго, один постріл змінив усе.

Ітан врятував Ембер від нападника — і сам отримав кулю, яку вона досі чує у своїх снах. Відтоді їхні долі переплелися: трохи догляду, трохи довіри… і почуття, від яких неможливо втекти.

На День Подяки Ембер їде з Ітаном до його батьків. Вона хвилюється, і недарма: родина зустрічає її прохолодно, читаючи по ній минуле, яке вона так старанно ховала.

Фрагмент:

Живу я у районі Енглвуд. Це один з небезпечних районів Чикаго. Чому не вибрала щось безпечніше? Тому що саме у цьому районі знаходиться житло “по кишені”. Заробіток невеликий, а жити десь треба. Ось й викручуюсь як можу.

Але ця ніч стала для мене жахіттям. Йду по вулиці, де стоять занедбані будинки, все пошарпане, потріскане, але в той самий час ще живе. Вулицю освітлюють ліхтарі, які над дорогою. Але деякі з них вже не працюють, в якомусь лампочка перегоріла, а в якийсь куля влучила. І це звична справа для цього району. Йду та думаю, як би швидше опинитися у своїй квартирі, на своєму “острівці безпеки”. Але раптом за спиною чую голос чоловіка:

— Ей, — голос позаду був хрипким, недобрим. — Куди поспішаєш, красуне? 

Я не озираючись пришвидшила темп, майже побігла. 

— Стій, я сказав!

Хутко рвонула вперед. Серце калатало, дихання збивалося. Бо знала цей район. І знала: якщо тебе хтось жене — зупинятися не можна. Бо вб’ють чи зґвалтують. 

Чоловік був швидше за мене. Через декілька секунд відчула як його рука схопила мою за зап’ястя і я ледь не впала. 

Я закричала. Спробувала вирватися. Але він був міцніший.

— Тихо, — прошипів він і щось дістав з кишені, здається, то був пістолет.

Я завмерла, холод пробіг по шкірі.

—  Ще раз спробуєш закричати —  вб’ю, —  сказав він. Чоловік був настільки близько до мене, що я відчула його подих на своїй шкірі. Неприємний та небезпечний подих. 

Всім спокійної ночі. Бережіть себе та рідних.

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
29.11.2025, 18:44:21

♥️♥️♥️

Ромул Шерідан, ❤️❤️

avatar
Mary J
29.11.2025, 18:00:26

❤️❤️❤️

Mary J, ❤️❤️

avatar
Марина Мелтон
29.11.2025, 01:17:22

Успіхів та натхнення!

Марина Мелтон, Дякую)

Інші блоги
Ідеальний коханець
“— Отже, сьогодні ми поговоримо про служіння вашим майбутнім господарям. Усі хуачжі дотримуються правил і волі свого господаря. Ви ідеальні. Ви покірні. І ви слухняні. — Вона проходила між рядами учнів і повчально
Дякую за третє місце в жанрі Любовна фантастика ❣️
Дуже неочікувано, але приємно бачити такі цифри: Ми з Ліліаном щиро вдячні всім прекрасним читачам ❣️❣️❣️ А пригоди тим часом у нього продовжуються: — Ліліане, — Стефан привернув мою увагу, вириваючи
Прихована правда чи зрада? [futureproof]
Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією ділюся візуалами) Блейк мовчала. Кейн було аж дивно, часом ветеранку було неможливо перекричати чи змусити замовкнути. Зараз же з неї неначе спала маска і перед
​гамбіт жертви: влада збуджує сильніше за дотик?
Це був мій особистий виклик: написати сцену, де діалоги — як гра в карти, а тиша в салоні машини звучить більше за слова. Ми звикли думати, що у стосунках головне — це почуття. Але будьмо відвертими: найгостріші відчуття
Душа чи ШІ?
Як не дивно - тема бездушного штучного інтелекту одразу "підтягує" протилежне поняття - поняття "душі". Атеісти, безбожники, адепти паралельних реальностей стикаються з тим, що пояснити різницю між машиною і людиною
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше