Знайомство почалось з справжнього жаху.

Всім привіт. Сьогодні стартувала нова історія "Тепло листопаду". Яка починається в місті Чикаго в небезпечному районі Енглвуд (наспраді небезпечних районів в Чикаго декілька). Це історія Ембер та Ітана. 

Анотація:

Колись, у найнебезпечнішому районі Чикаго, один постріл змінив усе.

Ітан врятував Ембер від нападника — і сам отримав кулю, яку вона досі чує у своїх снах. Відтоді їхні долі переплелися: трохи догляду, трохи довіри… і почуття, від яких неможливо втекти.

На День Подяки Ембер їде з Ітаном до його батьків. Вона хвилюється, і недарма: родина зустрічає її прохолодно, читаючи по ній минуле, яке вона так старанно ховала.

Фрагмент:

Живу я у районі Енглвуд. Це один з небезпечних районів Чикаго. Чому не вибрала щось безпечніше? Тому що саме у цьому районі знаходиться житло “по кишені”. Заробіток невеликий, а жити десь треба. Ось й викручуюсь як можу.

Але ця ніч стала для мене жахіттям. Йду по вулиці, де стоять занедбані будинки, все пошарпане, потріскане, але в той самий час ще живе. Вулицю освітлюють ліхтарі, які над дорогою. Але деякі з них вже не працюють, в якомусь лампочка перегоріла, а в якийсь куля влучила. І це звична справа для цього району. Йду та думаю, як би швидше опинитися у своїй квартирі, на своєму “острівці безпеки”. Але раптом за спиною чую голос чоловіка:

— Ей, — голос позаду був хрипким, недобрим. — Куди поспішаєш, красуне? 

Я не озираючись пришвидшила темп, майже побігла. 

— Стій, я сказав!

Хутко рвонула вперед. Серце калатало, дихання збивалося. Бо знала цей район. І знала: якщо тебе хтось жене — зупинятися не можна. Бо вб’ють чи зґвалтують. 

Чоловік був швидше за мене. Через декілька секунд відчула як його рука схопила мою за зап’ястя і я ледь не впала. 

Я закричала. Спробувала вирватися. Але він був міцніший.

— Тихо, — прошипів він і щось дістав з кишені, здається, то був пістолет.

Я завмерла, холод пробіг по шкірі.

—  Ще раз спробуєш закричати —  вб’ю, —  сказав він. Чоловік був настільки близько до мене, що я відчула його подих на своїй шкірі. Неприємний та небезпечний подих. 

Всім спокійної ночі. Бережіть себе та рідних.

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
29.11.2025, 18:44:21

♥️♥️♥️

Ромул Шерідан, ❤️❤️

avatar
Mary J
29.11.2025, 18:00:26

❤️❤️❤️

Mary J, ❤️❤️

Інші блоги
-1 заморожена історія
Я знаю... Я ВСЕ знаю... Бо я і є на вашому місці... Вона - проста дівчина з України, живе своїм самим буденним життям... проте, в її душі, ще з 2022 року грає "Fake Love". 2024. Вона попри все купляє альбом свого кумира. Чекає його
Мої думки
,,Відлуння музики '' дуже важлива для мене книжка. Хочу бачити більше прочитань. Це буде емоційно важка і водночас тепла історія. Я пишу те, що сама готова читати. Про те, чого насправді прагне моя душа. Письменниця- це людина,
А Ви кохали?
Цього разу Я напишу комент останній. В ви кохали? Любили по справжньому? Я розумію що це тема не для всіх. Але розкажіть свою історію.
дві з половиною години
Вітаю! До нового розділу Другої Хуртовини залишилося 2.5 години. Я поставив це на автопостинг, тож не хвилюйтеся, усе буде (звісно, якщо БН не почне викабенюватися) А я тут просто залишу вам картинки (не усі, звичайно)
❤️ Коли кохання звучить як юридичний трилер ❤️
Флешмоб «Мелодія кохання» Вітаю, мої любі! ❤️ Сьогодні я з величезним задоволенням долучаюся до неймовірного літнього флешмобу «Мелодія кохання»! Хочу щиро подякувати чудовим організаторам - Тетяні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше