Трохи з третьої частини. Невеличкий спойлер)))

Нік жував свій сендвіч і дивився прямо мені в очі. Ці зелені очі … В них можна б було потонути, але не зараз. Я доїла і пішла до авто. Нік йшов позаду мене і зупинив біля авто.

• Що? – спитала я нерозуміючі чого він хоче.
• А поцілувати? – спитав він.
• Поцілувати? Сміт не нахабній – фиркнула я.
• Місіс Сміт, - він притиснув мене до авто, - вночі, я був дуже ніжний, але я бачу ти таки хочеш перевірити мою силу. Я скажу ще раз: - Поцілунок!
• Не буду .
• Сама захотіла, - він бере мої руки у свої, заводить за спину і цілує, а потім кусає за губу, - тепер так як треба.
• Ти хворий – крикнула я , тримаючи пальці біля губ.
• Можливо і хворий. Але твій хворий. І лише ти, моя дружино, зможеш мене підліковувати – нагло посміхнувся він і направився до будинку.