Піддавшись якомусь несвідомому, сильнішому за розум імпульсу, Хлоя знову простягнула руку. Її пальці повільно, майже благоговійно торкнулися його закривавленого передпліччя, а потім ковзнули нижче, окреслюючи тверді,

І це все? Тільки коротке «Пробач…»? А в принципі, що я хотіла? У нас із Назаренком нічого немає. Та й бути не може. Ми різного польоту птахи. І те, що він був зі мною відвертим і розповів про зраду дружини та про

Виходимо на подвір’я. Белгард уже стоїть біля екіпажа. І не один. Проводжати нас прийшла і Белара з дітьми, і Марата. Обіймаю всіх по черзі. І навіть син Белгарда — неймовірно гордий Гарран — дозволив притиснути

Єлена — головна героїня мого пригодницького фентезійного циклу «Шлях Найманця». І мені стало цікаво... А чи цікаво вам читати пригодницьке фентезі, написане автором-чоловіком, якщо головний герой — жінка?

Привіт! Сьогодні мене звинуватили в тому, що мій стиль схожий на ШІ. І знаєте, що стало доказом? Короткі речення. Колись підозрілою була маячня в тексті. Потім — довгі тире. Тепер ось короткі речення. Здається, ще трохи