Трошки гумору, на тривогу

 " Я (ганебно зізнаюся) подала ідею Альті для самонавідної клізми та розумного шприца:

— А чому ні? Нехай шукають пацієнта самі! Економія часу, точність доставки ліків!

​  Мавки з аудиторії спершу заохали, прикриваючи роти долоньками, потім почали тихенько хихотіти, а один зелений мавк, наш професор (дуже серйозний чоловік, який зазвичай спокійно спостерігав, як росте мох), раптом вирішив, що це геніально і треба випробувати на практиці. Отак відразу.

— Добровольці є? — запитав він.

  М-м, якби ж то. Добровольцем став кожен, хто не встиг сховатися під стіл або добігти до дверей аудиторії."