Тихого вечора, любі! 

Запрошую до зимової емоційної новинки!

❄️❄️❄️

Дійшовши до домофона, завмираю, адже там мій сусід. А йому якого милого треба? Знову вирішив мені нерви зіпсувати?

Натискаю кнопку на пристрої і, навіть не вітаючись, невдоволено кидаю:

— Я слухаю.

— Доброго дня! — роздратовано вітається він і наказовим тоном просить: — Вийдіть, будь ласка, на вулицю.

Набираю повні легені повітря й, видихнувши його, теж підвищеним тоном питаю:

— Для чого? Що я там забула?

— Маю вам дещо показати, — шипить привабливий, але надто противний сусід.

— Показуйте через камеру, — заклавши руки на грудях, прошу.

— Я фізично цього зробити не можу. Тож виходьте…

— Я нікуди не піду, — капризно заявляю.

— Гаразд, як хочете, тоді я викликаю поліцію...

Понад два роки ми з сином не маємо спокою, бо поруч живе заможний чоловік, якому ми мов кістка поперек горла.

НОВИНКА ТУТ...

Гарних емоцій!