Колись давно рибалка жив біля моря та постійно рибалив. Він давно розучився мріяти. Колись хотів співати, любити, хотів дім на пагорбі, хотів сміятися голосно, але життя навчило його: не висовуйся, не бажай забагато, терпи,

У новій главі - вони вижили у світі, де за магію безжально карали. Вони вигризли своє право на затишний дім. Але що робити, коли твоя маленька донька раптом починає розмовляти із землею... і земля їй відповідає?

Як ви ставитеся до книг із відкритим фіналом? Я зараз не про випадки, коли це перша частина серії. Маю на увазі саме ті історії, де остання сторінка залишає купу запитань, а автор навмисно не дає чіткої відповіді. Цікаво

Зізнавайтеся чесно... У всіх нас є той самий книжковий герой, якому ми пробачили б абсолютно все. Запізнився на побачення? Ну буває. Нахамив? Зате який харизматичний. Зник на тиждень? Напевно, рятував світ. А

Привіт!❤️ Поговоримо про оцінки. Ті самі анонімні зірочки під розділами, що ні на що не впливають — крім мого розуміння, що саме вам заходить. Я собі колись вивела формулу: 4.7 і вище — з розділом усе гаразд. Нижче —