"Корона Шотландії для лорда Босвелла"

Заради політичної вигоди можновладці одружувалися самі практично з незнайомими людьми, а потім одружували своїх дітей, не дбаючи про їхнє щастя і, часто, навіть не дочекавшись їхнього повноліття.

Ось і король Франції Генріх ІІ одружив чотирнадцятирічного сина Франсуа (який дуже скоро перетвориться на короля Франциска ІІ) з шотландською королевою Марією Стюарт, якій ще не виповнилося шістнадцять.

Подивіться на їхній парний портрет з молитовника королеви Катерини Медичі, матері Франсуа. Це ж зовсім діти! І якщо Марія хоча б схожа на дорослу дівчину, то Франсуа – зовсім хлопчик, на якого давлять передчасний шлюб та передчасна корона.

Запрошую до прочитання романа «Корона Шотландії для лорда Босвелла», головні герої якого – Марія Стюарт та її троє чоловіків. І пропоную вашій увазі невеличкий уривок, щоб ви зрозуміли, про що йдеться.    

*** 

 "Вночі свіже повітря заходило у прочинене вікно опочивальні. Нерівно горіли три свічки у мідному канделябрі.

  Марія Стюарт з розпущеним каштановим волоссям лежала у ліжку, прикрита до самого підборіддя ковдрою з темно-вишневого шовку. З гардеробної вийшов дофін Франсуа у довгій, до п'ят, нічній сорочці з вишитим квадратним коміром. Незручно заліз на високе ліжко.

  - Сьогодні ми знатно повеселилися. Я так втомився, – заявив він.

  Худеньке тільце хлопчика потонуло в пишній перині з добірного лебединого пуху. Марія, зручно спершись на подушку, повернулася до нього. Подивилася пильно на чоловіка, примруживши блискучі карі очі. Прошепотіла:

  - Обійміть мене, Франсуа.

  Дофін слухняно присунувся поближче до Марії. Поцілував її гарненьке юне обличчя. Занадто дитячими були поцілунки Франсуа. Гарячих щік Марії торкалися лише міцно стиснуті, трохи вологі губи. Хлопчик соромився інших, відвертіших поцілунків. Дівчина жадала їх, але соромилася зізнатися.

  Затишно потріскували свічки. З боку варти долинали тихі окрики охорони. Марія міцно притиснула до себе худе кістляве тіло Франсуа, відчула пальцями його ребра. Холодні ноги хлопчика сплелися з її гарячими ногами. Він тремтів і важко дихав, чіпко хапаючись за Маріїні плечі. А потім – теплий мокрий слиз на її стегні, і нічого більше. Дофін обм'як і відліпився від дружини.

  Марія з терплячим сумом притиснула до грудей розпатлану голову підлітка.

  - Нічого, Франсуа, не переживайте. Не вийшло цього разу – обов'язково вийде наступного.

  Дофін жалібно пересмикнувся і лагідно глянув на Марію.

  - Так теж непогано, правда? Навіть батько похвалив мене.

  - Так, – дівчина придушила непрохане зітхання. – Тепер спіть і думайте про те, як я вас люблю.

  Франсуа заснув. Уві сні він шльопав губами і невиразно бурмотів. Марія дбайливо натягла на нього ковдру. Відвернулась до вікна, безцільно розглядаючи різнокольорові ромби, що в темряві здавалися однаково сірими. Невже існують на світі жінки, які виходять заміж за сильних, мужніх, рішучих чоловіків?"