Шановні мешканці Букнету!

Я дуже вдячна всім за підтримку мого оповідання «Мотанка» і щиро радію, що цей текст знайшов відгук у душах тих, хто його читав. Я вклала в нього частинку своєї душі і переживань. Мені самій він теж подобається, хоча є в ньому різні нюанси і недоліки, про які я знаю (а ви – ні).

З огляду на ситуацію, що сталася на конкурсі, хочу висловити і свою думку з цього приводу. Я тут на таких самих правах, як і всі.

Я сподівалася пройти в фінал — як і всі, хто взяв участь.

Я мріяла зайняти перше місце — як і всі, хто взяв участь.

Я прагнула отримати призові переходи — як і всі, хто взяв участь.

А отримала таку підтримку, на яку навіть і не могла сподіватися. Тим більше, з огляду на те, що ми всі тут не лише колеги, а й, певною мірою, конкуренти (коли справа стосується конкурсу). Я невимовно рада і розчулена теплими словами, які отримала на адресу свого твору. Для мене це цінніше за перемогу і все інше. Дякую всім нескінченну кількість разів.

Треба враховувати те, що конкурс самосудний (голосують учасники) і смаки та вподобання можуть відрізнятися. І це цілком нормально. 

Я не хочу знецінювати нічию роботу — ані авторів, які писали; ані думку тих, хто голосував; ані роботу організаторів. Тому вважаю правильним залишити все, як є.

Конкурс був дуже цікавим, творів, гідних перемоги теж немало. Тому у організаторів є над чим голову поламати. Що ж, пощастить лиш трьом щасливчикам, чиї твори обере команда Букнет. А всі інші вже отримали цікавий досвід, читачі — нові історії, автори — привернули увагу до своєї творчості. А я ще й знайшла нових друзів тут.

Нехай переможуть найсильніші!!!

А я поки піду напишу легку і добру Різдвяну історію (може організатори все ж запустять Різдвяний конкурс оповідань )

Всім удачі, миру і добра!!!

З любов’ю, ваша Валерія Серпень ❣️❤️❣️