Доля вирішує все за нас!
Шановні любителі моїх душевних історій! Як і всі інші, ця детективна, часом йшла кривавою доріжкою, але поміж професійних моментів я вела щиру розповідь про особисте життя двох слідчих. Почала з таємничого й не помилилася. Весь час почувалася на зв’язку з вашими переживаннями. Це факт!
Нагадую, що «Квітка папороті» чекає на вас за посиланням:
https://booknet.ua/book/kvtka-paporot-b443949
Хочу поділитися уривочком з доленосного розділу:

«... – Роки тебе не змінили, Кіпрачу! Добре, скажу без викрутас. Вчора почула від Таріка, що ви закінчили розгляд справи з убивством батьків, а малята вимушено потрапили до сиротинця. Це так? – чомусь зашарілася Ніла.
– Так! – спантеличено дивився на неї Геннадій.
– Добре. Не роби такі очі, наче прибульця побачив. Це ж я, та сама Ніла Сахно, якій ти розповідав що їв на сніданок і чим хочеш займатися все життя. Казав, що я твій найвірніший друг. Але життя вирішило інакше й не помилувало нас. У тебе відібрало батьків, а в мене материнство. Так сталося. Тому я прошу тебе про послугу: познайом мене з цими діточками, будь ласка. І якщо вони побачать в мені добру людину, ми з Таріком візьмемо їх на виховання. Про це ми вже давно мріємо, тільки якось не було часу й нагоди. А тут ти зі своїм вселенським добросердям знову на голову впав. Ну, як? Допоможеш старій знайомій відчути себе повноцінною? – такої відвертості він не чекав. Генка слухав і не знав: радіти йому чи шкодувати?
Спочатку вона зникла на довгі роки. Потім намагалася прибити, а тепер з'явилася й розповідає про дуже особисте та просить його стати посередником між нею й маленькими крихітками, яких він так полюбив. І що йому робити? Може просто відмовити? Дивно, адже їй стало б духу самій піти до притулку та Ніла вирішила запитати в нього, геть сторонньої діткам людини. Це чогось варте, бо у маляток з'явиться шанс повернутися до нормального життя. Звісно Генка поняття не має: який той її незрівнянний Тарік, але ж він сам точно не може дати діткам родину, яку пропонує Вона. Та й він завжди буде поруч... З ким? З дітками чи з Нею?»
❤️ ❤️ ❤️
Наразі майже всі зустріли свою долю! Я вдячна всім хто долучився серцем до цього твору, а любителів повної книжки – чекаю завтра у фіналі «Квітки папороті». Буду вдячна за ваші відгуки, заохочення і не можу сказати «прощавайте». Лише – До побачення! Ваша Влада.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудовий твір. Дякую❣️
Щастя, Навзаєм, щиро дякую!❣️
Дякую за чудовий твір і дійсно душевні переживання! Чекатииму Ваш тариційно казковий фінал!!!
Даяна, Фінал - це завжди сумно. Та я проводжаю своїх героїв у велику літературну подорож і на прощання бажаю їм довгого щасливого життя в серцях моїх читачів. Фінал готую гарний.
Пані Владо, дякую!)) Це наче з джерела води попити.) Дуже гарно і герои такі щирі)) У душевності Ви ас!!Не можу дочекатися завтра))
Ольга Сула, Оце вже дійсно красиво висловились! Ас не ас, але намагаюся для улюблених подавати клас. Вибачте, це вже рима... Та я все одно дуже вдячна!
Вітаю з хорошою роботою. Читав з великим задоволенням і чекаю на ваш феєричний фінал.
Гоша Тарасюк, Хм! Інколи мої феєричні плани не входять до обумовленостей жанру. Та я така як є і в цьому вбачаю свою автентичність. Дякую і працюю для Вас!
Дорога Авторко! Немає слав як вдячна що дітки знайдуть хорошу маму в лиці захисниці Ніли.Та нехай собі згинули ті виродки,а вона даруватиме своє життя тим кого любить.
Маруся Кошетар, Я відчуваю щирість своїх читачів, навіть без слів. Зробила, як задумала і не шкодую. Головне аби мої друзі бачили на сторінках відкриту душу автора, ну й трішки різнопланового буття. Адже доля вирішує...
Почала радіти за дітей, атут ще побачила блог і спробую сказати: як добре,що життя підкидає настільки щемливі зустрічі. Нехай вони й не разом,але допоможуть дуже гарній справі. Дякую за ваш талант!
Тамара Ивановна, Дякую, щоб не перехвалити! Я дуже старалася скласти до купи свої улюблені щирі емоції й твір, що знаходиться не в щиросердному жанрі. Здається вийшло і мені подобається, що все саме так! ❤️
Може таки і Гена зустріне свою долю,бо дівчина ,яку він кохав в юності вже давно заміжня і щаслива .Потрібно відпускати минуле.❤️❤️
Lydmila, Дякую за Вашу турботу про моїх героїв! ❤️ Чомусь цей твір бачу кращим за усі інші, без вагань. Може просто такий настрій, або хочу працювати для улюблених читачів якомога краще! ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати