Трішечки "романтичних відносин"...

Олег з хлопцем в очікуванні усілись за вільний столик. Тим часом весела компанія пліткувала про свої амурні пригоди в «Вагоні кохання» на станції Янів. Щоб Дієго не нудьгував, Француз, злегка нахилившись над столом, почав переводити почуте.

 – А зі мною сталася ось така історія, - прикладаючись до пляшки з пивом молодий сталкер із попеченим в кислотній аномалії обличчям, - Зайшли ми якось раз з покійним Рюриком до вагона-ресторану під час Травневого «Тижня кохання».

(«Тиждень кохання» це визначені Амазонками дні коли вони допускають чоловіків в свій табір. Проводиться двічі на рік в Травні та Жовтні. Знайомства відбуваються в полишеному вагон-ресторані. А більш тісні відносини в сусідньому, купейному вагоні.)

 – Сіли ми за вільний столик. Хильнули по чарці для хоробрості, і давай до присутніх жіночок приглядатись. За сусіднім столиком сиділа пара дівчат чорнява та білявка. Мені сподобалась гарнесенька білявка. Ми запросили їх за наш столик, поговорили про те про се, випили не менше літри на тіло. Дивлюсь моя мадемуазель «поплила». Я хотів було прозоро натякнути про те, що окрім вагона-ресторану хотілось ще оглянути й інші приміщення як вона сама висмикнула мене із-за столика, і потягла в купейний вагон.

Сталкер як досвідчений розповідач взяв паузу. Він вилив в рот залишки пива, відставив порожню пляшку під стіл, відкоркував наступну.

 – І що було далі?! – не витримав зовсім юний сталкер років двадцяти.

 – Далі почався трилер, - похмуро пробурмотів оповідач, - Вона витрясла мене з одягу. Почала, пританцьовуючи, роздягатись сама. А там виявилось таке…

 – Невже замість «кучерявої кицьки» морквина в десять дюймів? - пожартував одноокий ветеран, одягнений в заїжджену «СЕВУ».

 – В статевому плані все на місці, якщо ти «Це» маєш на увазі, - сумно похитав головою оповідач.

 – Тоді що?! – в запалі вигукнув новачок.

 – Під її одягом я побачив гору м’язів. Як зараз стоїть у мене перед очима: широченні плечі, біцепси, груди як у чоловіка, кубиками прес.

 – І це все? – розчаровано запитав ветеран.

 – А хіба цього не досить? Як згадаю про її сталеві обійми - то мурахи починають по тілу скакати!

 – Перевірся у фельдшера то скоріш за все не мурахи - а лобкові воші, - продовжував кепкувати одноокий.

 – Я вам від душі, як друзям, а ви… - образився розповідач.  

 – Ну, пробач, - сказав ветеран, - Так як у вас з нею все зрослось чому ти скавчиш тепер як те побите цуценя?

 – Після того як усе відбулося мене не перестає покидати відчуття ніби я переспав з мужиком…

 – А ти розраховував серед амазонок зустріти королеву краси зі штучно скоригованими грудьми та губами? Так щоб було сто десять, шістдесят, дев’яносто?

 – Так в комбінезоні не видно. Я гадав, що вона просто струнка.

 – А що з напарником? – запитав молодий.

 – Йому повезло більше чим мені. Він підчепив дівку всю від тім’я до самих п’ят покриту татуюванням, ну що той кримінальник котрий провів за дротом півжиття.