«втекти від полумʼя»

Не дарма ж я сьогодні мучила ШІ) Ось яка краса вийшла.

(Нажаль зображення не тримається, злітає. Але в моєму телеграм-каналі все є. https://t.me/arinaspel )

А ще, хотіла подякувати своїм читачам, за вашу підтримку під час відкриття передплати. Завдяки вам, книга стала бестселером номер один в перший день продажу)!! З цієї нагоди промик до "Норовливого кохання " — BHL7EP-A (використано)

Ось як все починається:

 — Ваша високосте, повторюю, мітка точно проявилася, — стара відьма сиділа навпочіпки, тикала пальцем у руни, що зʼявилися на піску, ніби я й справді міг їх прочитати.

 Це знання трималося в суворій таємниці. Ніхто з чаклунів ні за які гроші не погоджувався його відкрити. Я намагався їх підкупити. А ще робив спроби осягнути самотужки, але це було неможливо. Однакові на перший погляд, мали різне значення. І навпаки — дві різні означали одне й те саме. Їх точно вигадала жінка, керуючись своєю незбагненною логікою.

 — Два тижні, Оурето. Минуло два тижні, а так ніхто й не зʼявився. Можливо, ти помиляєшся? 

  Я й справді схилився нижче й почав вдивлятися. Піщинки тремтіли, наче живі. А ті, що були ближче до узорів, ще й трохи відсвічували червоним. Кольором дому вогняних драконів. Мого дому. Мого клану. Але ж воно могло означати будь-що. Піди, перевір. 

 — То поклик застосуйте, — жінка дивиться на мене як на дурня.

  Наче я не робив цього кожного клятого дня. Не здіймався у небо, не літав там годинами, не кликав.

 — Не допомагає. 

 — Може, вона глуха? — пирхає.

 — Й сліпа, бо не бачить мітки? І нікого поруч нема, аби про це сказати? — вже закипаю.

  — Хтозна, — лише розводить руками.

  — Чудово. Глуха, сліпа і здичавіла. Чарівну пару мені боги обрали. А може, ти брешеш, відьмо? — кажу те, про що вже довгий час думаю. — Вигадуєш собі, за носа мене водиш? 

  — І нащо б я це робила? — штурхає палицею в пісок, який враз тьмяніє і завмирає. — Яка мені з того користь? Тисячі років у правителів пара зʼявилася, а у вас ні? Є вона, кажу вам. Є.

 — Як є, то вже б тут стояла. Сама знаєш, Оурето, не гірше мене. Все королівство чекало мого тридцятиріччя. Кожна дівиця спати не лягала, аби не проґавити спалах зорі Іеоні. Зʼявись таки та мітка, вона б вже наступного дня була тут. Все просто — ти брешеш. Навмисно, чи просто не спроможна щось побачити, — чим далі, тим більше в це вірю.