- Дякую. Мені дуже приємно – відповіла Амєлі, посміхаючи Генрі та її батьку.  Вони стояли у трьох як раптом, у залу зайшов високий хлопець у гарному смокінгу і з великим букетом рожевих троянд. - Дивно … - прошепотіла Амєлі. Це були її улюблені троянди. Але про це знав лише Нік. Але його не мало бути на святкуванні. Генрі побачивши хлопця усміхнувся.

- Вітаю! – впевнено і ніжно сказав хлопець, протягуючи квіти іменинниці.