Для циклу книг "Хроніки завіси" в моїй голові зародилось чимало образів магічних персонажів, частина з яких уже є і в першій книзі, частина появляється вже в другій книзі.

Але найбільше мені до душі припали саме домовики. І дуже довго в мене не складалося з візуалізацією для цих істот. Та нарешті вийшло щось близьке до того, як я уявляю домовика-помічника трав'яної відьми Віри — Єремія.

Він вже досить старий і вредний і водночас хитрий і мудрий, і сподіваюсь, що цей персонаж книги вам теж до вподоби.)

"Швидко роззувшись і навіть не глянувши у бік Єремія, який у подобі кота сидів у передпокої, обгорнувшись хвостом, я рушила до кімнати. 

Кіт смикнув вухом,  і немов тінь прошмигнув у двері слідом за мною. 

Я кинула сумку на ліжко, навіть не дивлячись, куди вона впаде. 

— Що трапилось, панночко? — Озвався Єремій уже в своєму другому вигляді, уважно придивляючись до мене. 

Я різко розвернулась до нього. 

— Єремію, хто він, той мисливець Матвій? Чому він бачить духів? Ти ж знаєш! — Запитала я.

Домовик пирхнув, стрибнув на ліжко й вмостився, закинувши ногу на ногу, ніби збирався розповідати мені байку. 

— О, так оце через нього тебе так трясе!? — хмикнув Єремій. — Знаю звісно. Він може бачити духів і відправляти їх на вищий суд, бо до його душі п'ять років тому потойбіччя прикріпило морокуна, після того як темні відьми згинули. 

— Морокуна?.. — Нахмурилась я. 

— Ну але довбень він і з морокуном довбень! — Знову пирхнув Єремій."