Вітаю!

Запрошую до нового розділу роману "Принцеса мого коханого шефа".

✨✨✨

— Арсене Максимовичу, перепрошую, але на таку посаду краще було б взяти чоловіка... — не сміло зауважую.

— Аліно Володимирівно, припиніть балаган. — суворо просить чоловік. — У вас усе вийде. І досить розповідати мені, що краще. Тут рішення приймаю я. Зрештою, у мене немає часу шукати людину на цю вакансію. Я вивчив ваше резюме, мене все влаштовує, — досить впевнено заявляє Вернер і кладе переді мною аркуш чистого паперу. — Тож не вигадуйте, а краще пишіть заяву.

Я лише важко зітхаю і з шаленим хвилюванням беру від чоловіка ручку. Наші руки на мить доторкаються, і я відчуваю, наче мене вдарило струмом. У цю мить наші погляди зустрічаються, і ми кілька секунд дивимося одне на одного. Я першою опускаю очі і помічаю, як мої руки тремтять від несамовитого хвилювання.

— Аліно Володимирівно, розслабтеся. Досить так нервувати, он, аж руки тремтять, — зауважує Вернер і додає: — У вас усе вийде, а якщо що, я буду поруч. — він посміхається, та з іронією додає. — Зрештою, я не кусаюся...

Продовження тут...

А також не пропустіть знижку на гарячу історію кохання Юлфї та Тимофій.

Анотація до книги "(не) покірна"

Юля зрадила чоловікові, хоча як це трапилося, збагнути не могла. Остап не розбираючись, викинув її зі свого життя.

Минуло десять років. В Юлі підростає донька. За ці роки жінка навчилася, міцно витримувати удари долі. Після розлучення боялася стосунків. Жінка надто цінувала власну свободу та незалежність. Тепер навіть сумнівалася, чи потрібні їй стосунки... Не хотіла більше бути вірною, послугою, та покірною дружиною.

Життя жінки різко змінив прикрий випадок на дорозі, після якого в її життя нахабно увірвався владний, сильний чоловік...

Чи зможе Юля протистояти йому та не підкоритися..?

Знижка тут...

Приємних емоцій!