Вітання.
Сьогодні опубліковано нову главу "Терміну придатності".

Почну з того, що завчасно прошу пробачення, якщо майбутні події книги когось образять або зачеплять старі рани. 

Якщо мене не смикне щось відредагувати, зустріч молодої журналістки і її респондента відбудеться в наступній главі вже за тиждень. Колись у блозі я згадувала, що головний герой книги - збірний образ "нових інженерів буття" (цитуючи слова з популярної пісні). Той випадок, коли хотілося наділити персонажа найкращими рисами, але стикаєшся зі зворотним боком таких дій - відірваністю від реальності. Можна сказати: "Осте, у тебе ж жанр фантастики, чому б не спробувати?". Звісно, можна, але я відкинула цю ідею ще влітку. 

Охталан Нямаданні - один з другорядних персонажів "Дорослішання Мрійниці". Ця книга - спроба передати стан людини, яка більше не може тримати в руках зброю. Показати шлях душевного зцілення чоловіка, що пережив більше, ніж могло витримати його тіло (цитуючи знайому вам Аніту Анітову). Станом на те, що написано зараз (22 глави), Охталан Нямаданні вийшов непростим і цим мені цікавим. Люблю спостерігати за складними та неоднозначними людьми (звучить, як відверте зізнання якогось сталкера, хі-хі).

Тепер кілька слів про головну героїню. Для мене Ганна Хвостецька (творчий псевдонім - Аніта Анітова) - дитина, яка вирвалася з-під батьківського нагляду. Молода авантюристка, сповнена бажання жити і не завжди здорового егоїзму, приправленого ентузіазмом (якщо вам інколи захочеться стукнути її капцем, я зрозумію). Чесно скажу, писати від її імені значно складніше, ніж від Ін-Марі Магді - головної героїні "Дорослішанні Мрійниці". Може, тому, що ми з нею маємо не багато спільного. Щиро вірю, що з розвитком історії, ця малявка ще виросте (в усіх розуміннях цього слова).

Буду рада почитати ваші враження від знайомства з головною героїнею і запрошую стежити за розвитком історії на моїй сторінці.