Додано
15.11.25 18:01:26
Знижка на історію кохання викладача і студентки!
Залишились останні години знижки на емоційну історію кохання!
УРИВОК:
- Артеме Анатолійовичу, я все розумію. - Серйозно і співчутливо почала я. - Все це може виглядати неприємно з боку і створити абсолютно неправильне враження: спочатку зв'язок зі мною, потім той випадок в аудиторії, тепер Ваш візит сюди. Але Ви не повинні переживати через це і тим більше шукати собі виправдання! Я все розумію! Ви - жива людина, а з живими людьми трапляються різні історії, іноді неприємні... А іноді відразу три неприємні... Просто знайте, я - мовчуга. Я не збираюся нікому розповідати про Вас і наші невдалі зустрічі... Я...
- Алевтино, - Муратов твердо вимовив моє ім'я, і я зупинилася. - Я хотів поговорити не про це.
- А про що ж? - інших ідей у мене не виникало, як би я не напружувалася.
- Що ти забула в цьому закладі? - А.А. оглянув кімнату поглядом, в якому читалося невдоволення, нерозуміння і роздратування.
Я втомлено скривилася, бо не хотіла витрачати відведені мені п'ятнадцять хвилин відпочинку на вислуховування нотацій. Я хотіла сходити в туалет, попити води і сховати чайові, врешті-решт. Але аж ніяк не нотацій.
- Артем Анатолійович, давайте без повчань? Розумію, обов'язок викладача і все таке. Але я - доросла дієздатна людина і цілком можу вирішувати сама, в якому закладі і що «забувати». - Вимовивши це, я розвернулася, щоб відімкнути двері і випустити Муратова, але він перехопив мою руку своєю, зупиняючи мене.
- Ти бачила, як ці мужики на тебе витріщаються, еге ж? Працювати тут, навіть офіціанткою, - це небезпечно, як мінімум!
Ого. Так він ревнує. Як цікаво.
- А чого мені боятися? Я вже не незаймана... Можу розслабитися і отримувати задоволення! - вийшло грубіше, ніж планувалося, але я не шкодувала.
Удар явно припав нижче пояса. Отримуй! За все твоє ігнорування! За Антоніну! За сьогоднішню самовпевненість!
- Це не означає, що ти повинна стати повією! - прозвучало голосно і ще більш роздратовано, ніж було до.
- Я всього лише офіціантка! Не більше!
Чому я взагалі перед ним виправдовуюсь?!
- Повір, ніхто з цих стурбованих дядьків тебе питати не буде!
- А чому Вас взагалі це так хвилює, я не розумію?! У чому проблема?
- Хвилює, тому що не хочу, щоб тебе зґвалтували в підворітті! Чого-чого, а цього ти точно не заслужила! – емоційний запал Муратова миттєво передавався мені і незабаром вже летів назад до свого адресата. І не просто летів, а багаторазово помножений.
- А що я заслужила? Секс у фотостудії?!
А.А. на секунду розгубився. Але тільки на секунду.
- Це хоча б було за обопільною згодою!
- З якого дива я взагалі повинна Вас слухати? Ви мені хто? Брат? Друг? Коханець? Наречений?! Ви мені – ніхто! Як і я Вам! І Ви не маєте права вказувати, як мені жити!
Зависла напружена пауза. Муратов наблизився впритул, нахилився до мого обличчя і твердо, але ніжно промовив:
- А ти хочеш, щоб я став кимось?
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУривок заінтригував))
Лілія Зелена, ❤️❤️❤️
☺️❣️✨❣️✨❣️⚡
Оксана Павелко, Дякую❤️❤️❤️
❤️❤️❤️❤️❤️
Татьяна, Дякую❤️
Емоційна та цікава історія.
Марина Новакова, Дуже дякую ❤️
❤️❤️❤️
Дора Мадар, Дякую❤️
Ухтишка. Нова обкладинка? А чому не рижий А.А. (｡♡‿♡｡) Все одно класно мені подобається))) Супер ❤️ Бажаю успіхів і гарних продажів ♡˖꒰ᵕ༚ᵕ⑅꒱
Світлана Романюк, Ага) зливаюся із середовищем))) дякую❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати