Поцілунок, як гарячий шоколад...

Вітаю, любі поціновувачі спокуси!

Запрошую, до спокусливої книги.

 "Торкнись мене" 18+

AD_4nXfmgIsKUNxVzlaNQCWzeMLsVopFmLZkNw8CcGADELttneGaSB8-wqGqizCfSy9FG5YxmxtWZD-4nkhqExhj4jkawtTIKOkLv7yVnwTdTTvNZ96MP-t8gcf7MCvzhMg6TeMQSp2xSfQfuXlGKw4eoTA?key=lcHvEp4EekyM3R61tkwM7A

 — До речі, — каже вона, коли ми викладаємо помідори на сковорідку, — я ще не подякувала тобі за квіти… і за полуницю.

  — Мені приємно дарувати тобі гарний настрій, — відповідаю, нахиляючись ближче. Мої пальці знову знаходять її хвостик, так само, як тоді, коли я вперше дозволив собі це.

   Вона завмирає. Дихання стає переривчастим, коли я нависаю над нею. 

   — Ти знову це робиш…

   — А ти знову дозволяєш. — Я тримаю її погляд, не опускаючи очей.

   Вона дивиться у відповідь — повільно, спокійно, але всередині неї пульсує щось знайоме. Я бачу це. Відчуваю. Ми на однаковій хвилі. Вона жадає. Я жадаю. Думаю, як далеко вона може дозволити мені зайти сьогодні? Хоча я прийшов без такої думки, але зараз — зараз ця грішна думка є.

   Соус закипає, і я обережно перемішую його, не відводячи погляду від її обличчя. 

   — Я дивлюся на твої губи, — кажу тихо. — І думаю, як важко було зупинитись минулого разу.

   — Вінченцо…

   — Не лякайся. Я просто хочу, щоб ти знала, — мої очі ковзають по її обличчю, по шиї, по ключицях, — я хочу дізнатись, що тобі подобається. І що змушує тебе тремтіти. Від бажання — тремтіти. 

   Вона переводить подих і тихо каже:

   — Я теж… але…

   Я роблю крок ближче, її подих змішується з моїм, коли я нахиляюсь, спираючись на стільницю.

   — Те, що ти сказала зараз, — це вже обіцянка. На майбутнє.

   Вона дивиться на мене, і в цих очах — страх, але поруч із ним народжується цікавість, бажання, довіра. Її долоня торкається стільниці, і я розумію, що вона не відступає. Наші руки торкаються. Я сплітаю наші пальці, які вона сама підштовхнула до мене в довірі і натяку, що все ще попереду. 

   Я нахиляюсь дуже обережно. Наші губи зустрічаються — не так, як минулого разу, коли все вибухало пристрастю. Цей поцілунок — ніжний, мов подих. Повільний, як насолода… як гарячий шоколад.

 

 Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ 

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тая Бровська
12.11.2025, 19:09:43

❤️❤️❤️

avatar
Тетяна Авогадро
12.11.2025, 17:31:18

⭐✷✨️☀☀️☀✨️✷⭐

Інші блоги
Від перших рядків до великої Саги: Східної троянди
✨ Від перших рядків до великої Саги: Історія «Східної троянди» Дорогі мої читачі! ♥️ Сьогодні мені захотілося озирнутися назад. Рік тому я ще не вела цей блог так активно, але саме тоді я вперше наважилася написати
♥️марафон Дарк-романів від Джулєті Матикоті♥️
Дорогі мої читачі♥️ Хочу щиро подякувати авторці Джулєті Матикоті, яка створила цей цікавий марафон і подарувала нам можливість поринути у світ дарк-романів. Це було справжнє відкриття! Я взагалі не буду прискіпливою,
Кількість чи якість?
Я для себе думав, що точно знаю відповідь. Але тут осяяло, що мої роздуми можуть не відповідати очікуванням інших. Тому питання для читачів: Постійні регулярні викладання текстів та оповідей? Хоч і трохи "сируватих"? Чи
365 думок про життя
А хто у Вашому житті диктує правила гри?
 фінал дарк-роману "Дикий небезпечний хижак"
"Щастя — це коли серце на місці" ❤️ Дорогі мої, ось і пролунали останні акорди нашої історії. Ми пройшли довгий шлях від ненависті до любові, від засліплюючої помсти до справжнього прощення. Ця книга стала для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше