Останній день перед завершенням! Купіть дешевше!
Друзі, нагадую, що роман Моя (не) кохана наречена завершується але завтра! Я невимовно щаслива і вдячна кожному з вас за підтримку. А хто досі не приєднався, повідомляю, що після завершення ціна зросте! Тож раджу застрибнути в останній вагон і придбати поки дешевше!!! У вас залишився останній день!
Моя (не) кохана наречена
— У мене є пропозиція. Вам не доведеться працювати кухаркою. Але доведеться стати моєю дружиною. Фіктивною. На кілька місяців.
Вона дивиться на мене широко розкритими очима, не вірячи своїм вухам.
— Навіщо вам це?
Я зводжу плечі, але голос звучить твердо:
— Бо мої рідні намагаються маніпулювати мною. Вони вже підготували мені «наречену». А я не збираюся одружуватися з тією, кого вони обрали. Я хочу займатися бізнесом, а не чужими сценаріями. Тому мені потрібна дівчина. Вони хочуть невістку? Я одружуся, але на своїх умовах. І отримаю спокій від них. А вам щедро заплачу за цю послугу. Розумієте?
— Ну, в певних рисах… — вона розгублено киває. — Але фіктивне одруження… Це якось… Ми ж незнайомі навіть. Як так можна зважитися на таке?
— Так, я вас розумію. Ви Віолетта, так? А я Стас, — простягаю їй руку. Вона автоматом потискає її. Мимоволі задумуюсь про те, яка ніжна її шкіра, але одразу відкидаю непрохані думки. — Мені двадцять сім. Я керую перспективною віткою компанії, яка належить моєму батьку. За характером я спокійний. Вас не ображу, не бійтеся. А ви, вочевидь, вмієте смачно готувати, якщо притендуєте на посаду кухарки. Ще мені здається, ви дуже розумна: в вас погляд допитливий. Вже не такі незнайомці, правда?
Вона кволо всміхається.
— Чому я? — її голос ледь тремтить, але я бачу, що вона слухає мене уважно. — Думаю, у вас має бути безліч варіантів, щоб обрати фіктивну дружину.
Я усміхаюся краєм губ:
— Насправді, ні. Я не можу попросити когось із знайомих моєї родини, адже тоді фіктивність шлюбу не приховати. А вас ніхто не знає. Ви красива. Природно, щиро. Не як усі ті ляльки, яких мені підсовують. А ще тому що мені нема часу когось шукати. Ви самі прийшли. Це знак. Вам потрібна робота. Я плачу значно більше, ніж отримає кухарка.
Вона мовчить, стискаючи пальці. Я бачу вагання, але й цікавість.
— І які обов'язки на посаді вашої фіктивної дружини?
— Насправді, нічого складного. Я обіцяю, — кажу спокійно, — що не торкнуся вас. Це буде лише угода. Нам доведеться спати в одній кімнаті, але на різних ліжках. Іноді потрібно буде з’являтися зі мною на заходах, грати роль сім’ї перед моїми рідними. Зранку спільний сімейний сніданок, потім спільна вечеря. А вдень ви вільні. Я майже весь час в офісі. Зможете займатися своїми справами. І нагадую, я щедро заплачу.
Я дивлюся їй прямо в очі, намагаючись вирахувати її думки. Вона така крихка зараз — і водночас мені здається, що вона сильніша за багатьох, кого я знав.
— То що? — запитую тихо. — Ви згодні?
Також новини від колег:
Роман Шукаємо тата скоро подорожчає! Ловіть останній шанс придбати його дешевше! Знижки в передплаті не буде, то це реально єдиний шанс придбати книгу найвигідніше!
Вона була поруч від самого початку: безсонні ночі, перші кроки, перший сміх. Але тепер Ліза має зустрітися з людиною, яка може забрати у неї найдорожче — маленького хлопчика, що давно став її сином серця.
— Хто тоді ти? — питаю рівним голосом без зайвих емоцій. Мені потрібні зараз відповіді.
Вона піднімає голову, очі палають, і голос стає рішучим:
— Та, хто дбав про цю дитину і хто може дати йому більше, ніж ти, Холод.
Я дивлюся на неї, намагаюся зрозуміти. Про що взагалі мова? Видно ж, що її статки геть скромні. — Це що? — ледь чую своє власне питання. Але тут на мене очікує сюрприз.
— Любов і турботу, — гнівно відповідає вона. — Більше, ніж ти будь-коли зможеш.
До вашої уваги роман Анни Харламової
"Торкнись мене".
Він — чоловік, який несе у собі тінь минулого. Вона — жінка, що боїться доторків, але хоче їх найбільше. І коли їхні світи стикаються, навіть повітря здається живим. Я люблю цю історію за те, як вона дихає. Як вона набуває все нових і нових поворотів, подій та емоцій. За те, як чуттєвість переплітається з психологією. Як дотик стає зізнанням, а погляд — сповіддю.
Ваша Лія Роуз ♥️
Завітайте до нашого з Юліанною Бойлук і Анною Харламовою телеграм каналу. Там все актуальне від трьох авторок, свіжі новини, візуали, солодкі шматочки.
І обов'язково підписуйтесь на мою сторінку, щоб отримувати сповіщення від Букнет про новинки, знижки, важливі новини.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМммм скільки смачного! Дякую за згадочку.
❤️❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати