Друзі, новий розділ уже доступний! Запрошую до прочитання.
А для тих, хто ще не знайомий з моєю книгою «Не мій наречений», ловіть короткий уривок зі свіжої глави:

Я одразу прикрила рот руками.

– Не можна мене зараз цілувати. Весь макіяж піде коту під хвіст.

– Не можна тільки зараз? Отже, потім можна… моя дорога наречено? – Блиск бажання з'явився в блакитних очах. І навіть ця крига чомусь почала здаватися теплішою. А я... я одразу відчула як жар охоплює щоки.

Мені стало спекотно. Щоки обпекло — вони точно зараз нагадували маків цвіт.

– Не хвилюйся так. Зустріч із членами сім’ї пройде добре, обіцяю, – знову він раптово змінив тему. Та я вирішила, що це найкраще, тому просто кивнула.

Граф, як годиться, вийшов першим і подав мені руку. Та коли я спускалася сходинками, він раптом нахилився до самого мого вуха і прошепотів:

– Я не забув про покарання. Сподіваюся, і ти не забудеш.