Оновлення та Візуал Лізи та Олега

Привіт. Сьогодні о 20:00 чергове оновлення книги "У його сорочці".

Фрагмент:

За декілька годин у двері подзвонили. На порозі стояв Олег з пакетом у руці. Він зайшов у квартиру.

—  Привіт, ось приїхав як й обіцяв.

—  Проходь, —  він пройшов у коридор поставив пакет біля дверей та роздивився мене.

— Так ось де моя сорочка? Ти в ній поїхала? — запитав Олег, і в його голосі було більше здивування, ніж докору.
— Так. Бо моя сукня була мокра.
Він мовчки оглянув мене ще раз знизу вгору, затримавшись поглядом на комірці.
— Не носи її, — сказав нарешті.
— Чому?
— Бо ти в ній небезпечна.
— Для кого? — запитала я, але вже знала відповідь.
— Для мене, — прошепотів він.

І, не відводячи очей, я повільно розстібнула ґудзики. Сорочка ковзнула з плечей. У його погляді було все — подив, бажання, стриманість.
— Так краще? — запитала я тихо.

 

І вирішила ще зробити візуал головних героїв:

Ліза

 

Олег

Всім спокійної ночі.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
10.11.2025, 02:36:31

Гарні✨

Торі Роуз
10.11.2025, 02:59:01

Ромул Шерідан, Дякую ❤️

avatar
Марина Мелтон
10.11.2025, 02:39:02

❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️

Торі Роуз
10.11.2025, 02:58:41

Марина Мелтон, ❤️❤️

Інші блоги
Візуал до "Амулету Серця"
В мене назбиралося багатенько ілюстрацій до "Амулету Серця", в телеграмі публікую його регулярно, а до блогу постійно руки не доходять. Виправляюсь. :) Та сама кузина Амелії — Офелія. Прийшла, щоб пожалітися
Фінал літмобу
Вітаю)) Раптом хтось не помітив, але літмоб "Березневі букКотики " завершено. Моє оповідання "Бурштин" теж закінчене)) Хоча в голові крутиться ідея про те, що ж там було далі)) Бо автор дуже багато знає про
Штучка не хотіла зваблювати, але...
Вітаю, любі мої букнетівці!❤️ Запрошую до оновлення яке уже у ваших книжечках: ​— Аліно! — Бос зупиняє мене за лікоть за кілька кроків від дверей. — Віддай дитя Пабло. Софія буде з хвилини на хвилину. ​Він
Оповідання за картинкою. А що ви від мене чекали?
Дякую чудовій і креативній Тетяні Губоній за незвичний флешмоб оповідань. Скажу чесно, я не дуже любила в школі такі завдання, тому шо зазвичай у всіх було одне й те саме написано, а мої твори дуже відрізнялися й іноді викликали
А як лаються ваші герої?
Вітаю, моі любі! У процесі написання історій зловила себе на думці, що я часто вживаю нецензурну лайку. Та ж біс. Вона доволі одноманітна та однобока і тому часто повторяється. Сьогодні прийшла до вас з проханням про
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше