Вітаю!

Сьогодні до вас зі знижкою -20 % на історію Злати та Кості «Моя (не) золота кохана дівчинка»!

АНОТАЦІЯ

Злата – Він мене просто бісить! Бісить його присутність! Його голос! Його руде волосся! Чому я на нього так реагую? Чому шукаю його у натовпі? Чому хочу чути його компліменти та бачити своє відображення у його очах?

Костянтин – Вона ненормальна! Шалена, гаряча, невгамовна! Її гострий язик ранить не гірше зброї, але чому я хочу чути її ядучі слова? Чому готовий терпіти усі вибрики цієї оси? Чому не можу відірвати від неї очей?

Для заряду позитивом та гарним настроєм запрошую вас до коротенького оповідання про сестер-відьмочок «Начаклую нареченого. Руки геть!»

Оповідання БЕЗКОШТОВНЕ ЗАВЕШЕНЕ.

УРИВОК:

– Анніфео надіслала яйце, але якесь протухше, бо зовсім несмачний омлет вийшов, – жалілася Іванона.

– Ти що, його підсмажила?! – схопилася за голову Лесіона.

– А що ж з яйцями ще можна робити? Ну, не зварила. Що з того? – дивувалася Іванона.

– Так то ж яйце її Хатка на курячих ніжках знесла! Якби зачекала б трохи, то вилупилася б тобі дача, а так... – закотила очі Лесіона. – Ні, Мєлка, тобі не можна робити ніяких подарунків, бо переведеш усе!

 – Та хіба я знала? Яйце то й яйце! – обурилася Іванона, але вже гризла себе, що так профукала дачу. А якби трохи ще почекала, то з дачі б мін вирости пристойний котедж. От, халепа!  

Цікаво розгортаються події у романі про принцесу Аїдонес «Принцеса з драконячим характером». Даніель вже переодягнувся у жіночий одяг та вирушив до палацу.

СПОЙЛЕР із завтрашнього розділу:

– Ви краще кіньми керуйте, бо ми їдемо, наче на черепахах, – з докором мовив Даніель, бо вже була несила слухати його теревені.

– Ой, та для тебе, красунечко, я зараз швидше вітру помчу, – мовив чоловік та вдарив коней. Коні неслися, але на одному з поворотів знайшовся ще один кучер, який не бажав поступитися дорогою та також гнав коней. Коні піднялися на диби і одне з коліс зіскочило. Кучер вилаявся іншій кареті вслід та став поратися біля колеса. Даніель зрозумів, що без допомоги кучер може провозитися до обіду та вирішив допомогти. Даніель допоміг підняти карету, щоб колесо встало на місце та збирався сісти на місце, як почув повний захоплення та щирого подиву вигук кучера:

– Оце жінка! Оце сила духу, краси та чарівності! Не жінка, а мрія! – не припиняв сипати компліментами здивований кучер. Таку харизматичну пасажирку він зустрів вперше.

Більше цікавинок та ілюстрації до творів у моєму Telegram та Instagram.

Бережіть себе!