Оповідання на конкурс)) трішки гумору і мерців))

Привіт, мої любі читачі та гості мого блогу! Сиділа я оце без світла, але, як не дивно, з інтернетом і подумала що раз продочки мої не пишуться то чом би не дописати оповідання на конкурс Тіні листопаду? Розбавити трошки ті тіні краплинкою гумору))  Так і народилася моя нова коротенька історія про необачливих студентів, що пішли в Геловінську ніч на старовинний цвинтар та кількох мерців, сон яких вони потривожили. 

Мораль:

Якщо руки відпадають, треба їх краще прикручувати))

Кому сумно, забігайте пожаліти бідного Томаса. Йому трошки не пощастило з дружиною.))

ВІН ГЕЛОВІН ТА ІНШІ НЕПРИЄМНОСТІ

 

А кому треба інші емоції, радо запрошую до ще одної своєї новинки! Завтра опублікую наступну продочку і там на вас чекають неймовірно захопливі пригоди та зовсім інший світ!

БАГРЯНА АКАДЕМІЯ НЕПРОЩЕНИХ. ЙОГО ЗДОБИЧ

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Крісті Ко
08.11.2025, 22:01:58

❤️❤️❤️

Лада Астра
08.11.2025, 23:14:06

Крісті Ко, ❤️❤️❤️

avatar
Лана Рей
08.11.2025, 23:08:20

Успіхів і багато читачів ❤️❤️❤️❤️

Лада Астра
08.11.2025, 23:14:00

Лана Рей, Дякую❤️❤️❤️

avatar
Наталія Діжурко
08.11.2025, 22:00:16

Дуже цікава історія! Є все, що треба на Геловіну: пригоди, жахи і гумор!
Удачі на конкурсі!

Лада Астра
08.11.2025, 23:09:52

Наталія Діжурко, Щиро дякую!

❤️❤️❤️

Лада Астра
08.11.2025, 23:09:40

Вікторія Деміняца, ❤️❤️❤️

Інші блоги
У лігві ворога... Чи дізнається Міра правду?
Доброго ранку ❤️ 67-й розділ «Спадкоємиці крізь час» уже на сайті. І, здається, Міра нарешті опинилася там, куди так довго намагалася зазирнути — надто близько до Леоніда і його таємниць. Але є одна проблема. Що
Друкарська машинка. Збірка оповідань
Збірка оповідань (нуар, детективи, романтика) Друкарська машинка Повітря розпечене й тремтить у спекотному мареві, тупіт окапі та шелест вітру змушують забутися, збивають з думки… Бачиться замерзлий леопард
Втеча століття пройшла бездоганно!
— Тату, щоб тобі пусто було! Ти подарував мені на весілля хижого міміка?! Валіза у відповідь радісно клацнула зубами. А тоді з-під неї вискочили тонкі, схожі на курячі лапки, й ця паскуда рвонула просто до вікна. Довгий
Так що тепер з Аміном?
Дізнаємось вже за 3 години! Я їв швидше, по-похідному, дивився на нього, час від час опускаючи очі на трояндові солодощі. Він це помітив. — Хочеш? — В охороні такого не дають, — зізнався я. Каміль усміхнувся
Запрошую у світ «обраної»… голосом автора!
Любі читачі! Поки я готую для вас дещо грандіозне у третій книзі, маю чудову новину. Я розпочинаю проєкт, про який давно мріяла — авторську аудіоверсію першої книги «Обрана»! Це не просто начитаний текст. Це можливість
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше