Розділ вже на сайті!

НОВИЙ РОЗДІЛ ВЖЕ НА САЙТІ!



Уривочок:

— Знаєш, коли я побачив тебе таку, — мовив він тихо, — подумав, що це Софі. Але очі у вас зовсім інші. Тепер не розумію, як я міг цього не помічати…
— Я серйозно, — повторила я твердо. — Не торкайся.
Його усмішка зникла. Обличчя стало жорстким, зосередженим. Руки опустились у кишені.
— На що ти сподівалась, бігаючи босоніж у темному лісі? — запитав він. — Думала, я йшов за тобою, щоб дозволити втекти?
— Після того, що я бачила, я просто хотіла бути якомога далі від тебе, — сказала я, і голос зрадливо здригнувся.
Його очі блиснули. Посмішка повернулась, холодна.
— А як же твоя угода? — тихо, але з викликом. — Ти ж щоночі так пристрасно пропонувала себе мені...
— Рід віддав борг, — перебила я. — Софі тобі нічого не винна. І я також. Я хочу піти. Або втечу знову.
— Софі ще досі не тут, бо я навіть не шукав її, — відповів він. — І ніяка угода мені не потрібна.
Він зробив крок уперед, ще один.
— Якщо я щось хочу, я просто беру це.


⭐⭐⭐⭐⭐

Заміни мене❗️

Анотація до книги :

Адам - голова мафії, і мою сестру-близнючку він вважає своєї власністю. Все місто під його контролем! І сьогодні я йду до нього замість сестри. Він очікує жертву, але зустріне жінку, яка знає, що робити із бажаннями.
ПОСИЛАННЯ КЛІКАБЕЛЬНЕ

Прошу вашої підтримки на новинці.
Поставте лайк та залиште коментар під книгою.?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
08.11.2025, 11:27:36

❤️❤️❤️❤️❤️

Ірина Муза
08.11.2025, 12:09:06

Лана Рей, ❤️❤️❤️

Інші блоги
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
"Кохання в овертаймі": повернення Кирила
— Я бажаю тобі удачі. — Я навіть чую її голос. Невже у мене почалися галюцинації?! Але я опускаю свій погляд і справді бачу її: милу й усміхнену у моїй сорочці з номером «9». — Дякую, але вона мені не знадобиться,
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше