Доброго ранку. Сьогодні вийшла нова глава книги "У його сорочці". 

Є ранки, які починаються з кави. А є ті, що починаються з чужої сорочки на тобі — і з думки: "Що тепер?"

Фрагмент глави:

Ранок настав несподівано. Сонце потрапило мені на очі. Що не дало змоги поспати більше. Розплющивши очі, спочатку не зрозуміла де я. Але відчула тепло, яке огортало мене. На моїй талії лежала рука Олега. Я повернула голову вправо та побачила його спокійне та розслаблене обличчя, і здається, кутики його губ сіпнулись в усмішці. Чи то мені просто це здалось. Я тихенько підняла його руку зі свого тіла та сіла на ліжко. Та зрозуміла, що пам’ятаю геть усе, що відбувалося на ньому. “Ми з Олегом кохалися. Я зі своїм найкращим другом…. Чим я думала?” — промайнуло у голові.

****

Приїхала на роботу за п’ять хвилин до початку. В офісі хаос. Ніхто нас не попередив, що сьогодні буде перевірка. А знаєте, що цікаво? У цій же фірмі працює Олег. Він замісник директора. А я просто робітниця, яка займається фінансами. І по суті Олег мій бос, але в першу чергу друг. Хоча я вже не знаю хто ми один для одного.

Читайте нову главу "У його сорочці" — і скажіть чесно: ви б змогли втекти після такого ранку?

Всім гарного дня.