500 підписників , 5 місце в фентезі . Конкурс.

Саме такими цифрами мене зустрів цей ранок.
Ніколи не вірила в себе й навіть не сподівалася колись побачити на першій сторінці в жанрі фентезі одразу дві свої книжки — одну на п’ятому, іншу на десятому місці. Але такі цифри змушують переглянути ставлення до власної творчості й підштовхують мріяти про щось більше.

Хочу подякувати кожному з вас — і тим, хто просто мовчки читає, і тим, хто ставить вподобайки, пише коментарі, а особливо тим, хто рекомендував мої книжки своїм підписникам. Саме завдяки вам їх побачили нові читачі, зацікавилися й почали читати.

Нагадую що мова йде про книжки Приречена : заборонене бажання... та Пов'язана : його єдина слабкість...  які є частинами одного цілого. У цьому циклі планується ще , як мінімум , дві книжки, де ми розкриємо долі другого брата та того невдахи, що опинився в полоні у Чорної Вдови.

Повірте, це буде надзвичайно цікаво! 
Тож підпишіться на сторінку автора, щоб не пропустити початок нових історій. ❤️

Також запрошую вас прочитати моє невеличке оповідання написане для конкурсу Тіні листопаду Це мій дебют в оповіданнях бо я взагалі раніше не розуміла як можна розповісти цілу історію на кількох сторінках , мені для цього завжди потрібно мінімум 150 . То ж сподіваюсь в мене вийшло . 

Наречений з іншого світу

Після низки провальних невдач на любовному фронті Світлана вже готова прожити решту життя з трьома котами доки не зустрічає стареньку бабусю що пророкує їй зовсім інше майбутне...

Тепер перейдемо до не дуже гарних новин ... Я хотіла прийняти участь в конкурсі – Зачаровані серця, для цього дістала одну зі старих чорнеток що ніколи не публікувалися , але не врахувала той момент що дата створення не відповідала умовам конкурсу то ж мою роботу не прийняли . Я довго вагалася чи продовжувати цю роботу чи ні ... І все ж вирішила що просто не потягну писати стільки одночасно бо ідея все ж прийняти участь в тому конкурсі мене не покидає . Тому – Змінити долю : потраплянка некромантка буде поки заморожена ,але я до неї обов'язково повернусь коли закінчу те над чим працюю зараз .

 Але це також означає що зовсім скоро я вам презентую нову , неймовірно захопливу історію , робота йде повним ходом ))) Початок трохи '' мутний '' – як сказав мій чоловік , але ж не всім потраплянкам прокидатися в теплому ліжечку .

Якщо ви раптом прийдете до тями, лежачи в труні, то перше, що відчуєте — це нестерпну задуху.
Потім відкриєте очі — і зіткнетесь із непроглядною темрявою.
Спробуєте підвестися — і вас охопить панічна атака, бо виявиться, що ви замкнені у вузькому ящику з підозріло м’якими стінками, оббитими тканиною.

Це... оксамит? — майнула недоречна думка.
Пальці судомно зашкрябали по стінках, здираючи тканину, шукаючи бодай найменшу шпарину.

Я ще не розуміла, де знаходжуся. Спробувала штовхнути стінки, розхитати цей ящик — марно. Він був непохитний, наче кам’яний.
Я щосили забарабанила кулаками, але звук лунав глухо, немов долинав з-під товщі води.

Спробувала закричати — та легені запекло від нестачі повітря, і я закашлялась.
У відчаї підвелась на лікті і з усієї сили вдарилася головою об кришку.
У роті з’явився металевий присмак крові, що змішався з солоними слізьми, які щедро лилися з очей. А перед внутрішнім зором... пронеслося все моє нікчемне життя.

 А загалом ця історія зосереджена навколо перевиховання одного нестерпного демона його ж дружиною, яку він зранку урочисто поховав…
а ввечері вона повернулася — не в найкращому гуморі й, м’яко кажучи, не в найкращому вигляді. 

 Сподіваюсь мені вдалося вас зацікавити )))