Додано
05.11.25 20:33:27
Сумно, бо закінчую писати книгу
Автори, поділіться вашими спогадами про те, як певний час тому ви тут дописували своє перше творіння. Які емоції вирували в вашому серці? Чи було вам радісно чи навпаки - сумно? Я і хочу і не хочу дописувати книгу одночасно. Я з цими героями прожила певну історію і мені сумно з ними прощатись. Як у вас відбувається? Одразу перемикаєтесь на іншу історію? Чи просто пишете паралельно кілька, щоб не так привʼязуватись? Бо Ден і Ліз для мене уже стали,як рідні...
Джоанна Вейн
538
відслідковують
Інші блоги
Ви всі неймовірні ♥️ Дякую кожному за те, що зі мною)
За те, що читаєте мене та підтримуєте!) Це для мене дуже цінно)⭐ — Коли казала, що пишу «романи для душі», але герої знову повели мене у дорогий ресторан
Вітаю! Нарешті я завершила свою першу книжку в піджанрі дарк-роман. Непроста ця справа, як виявилося))) Але нічого. Було цікаво писати) Приходьте читати, бо сюжет нічогенький такий) Казимир. Про них шепотів лише дощ... АНОТАЦІЯ Вона
100 підписників… Здається, це лише цифра. Але для мене — це 100 живих сердець, 100 історій, 100 людей, які зупинились тут хоча б на мить. Дякую кожному і кожній за увагу, за підтримку, за тепло. За лайки, слова, мовчазне читання
Зараз модно оголошувати ШІ "ворогом номер один". Видавництва пишуть капслоком "ЖОДНОГО ШІ", конкурси банять за нейроарти, а автори пошепки обговорюють, чи можна користуватися допомогою алгоритмів. Але давайте
«Кодекс зради. Дружина найкращого друга» — це історія про пристрасть, яка ніколи не мала статися. Він — чоловік, який живе за правилами сили та небезпеки. Вона — дружина його найкращого друга. І один
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЄ таке) В мене були періоди, коли не було натхнення писати і я вже хвилювалась, чи взагалі закінчу цю книжку. В такі моменти хотілось просто пошвидше її дописати. А на днях подумала, що сумуватиму, коли все закінчиться. Бо, як ви кажете, до героїв звикаєш. Живеш наче два життя)
Смарч Ганна, Добрий вечір) Дякую вам♥️ Книга буде завершена)
Вони всі мені як рідні)
Я працюю одразу з декількома історіями, тому для мене цей перехід з часом став непомітним, але це відчуття прощання із тими, хто став близьким неначе це реальні люди, друзі з якими ти довгий час провів поруч, мені дуже добре знайоме)
Кожен автор переживає це по-своєму, хтось, як я скажімо: одразу занурюється у нову історію, хтось навпаки потребує відпочинку перед новим стартом
Ви зробили багато плідної роботи й те, що Ви зараз відчуваєте, лише доводить як багато Ви вклали у своїх персонажів та їх історію і якими глибокими їх зробили ♥️
Джоанна Вейн, Це точно)) А ще як снитись починають на ранок аж сумно стає, що то лише вигадані персонажі)
❤️❤️❤️❤️
Я, дописуючи першу, вже кидала нотатки на продовження героїв, до яких особливо припала. А поки писала, зрозуміла, що треба інсторію таку але інакшу)))) І стільки усього хотілося вмістити ...
Це як дитина, перша - сама най-най! Друга: ок, однією рукою кашу мішаєш, іншою уроки першої перевіряєш...)))
Соломія Вейра, Аххахаха) щось на мамському, але таке зрозуміле порівняння)))
Дякую за такий чудовий приклад)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати