Сумно, бо закінчую писати книгу

Автори, поділіться вашими спогадами про те, як певний час тому ви тут дописували своє перше творіння. Які емоції вирували в вашому серці? Чи було вам радісно чи навпаки - сумно? Я і хочу і не хочу дописувати книгу одночасно. Я з цими героями прожила певну історію і мені сумно з ними прощатись. Як у вас відбувається? Одразу перемикаєтесь на іншу історію? Чи просто пишете паралельно кілька, щоб не так привʼязуватись? Бо Ден і Ліз для мене уже стали,як рідні...

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тата Карел
05.11.2025, 20:36:58

Є таке) В мене були періоди, коли не було натхнення писати і я вже хвилювалась, чи взагалі закінчу цю книжку. В такі моменти хотілось просто пошвидше її дописати. А на днях подумала, що сумуватиму, коли все закінчиться. Бо, як ви кажете, до героїв звикаєш. Живеш наче два життя)

Показати 3 відповіді
Тата Карел
05.11.2025, 20:57:56

Смарч Ганна, Добрий вечір) Дякую вам♥️ Книга буде завершена)

Вони всі мені як рідні)
Я працюю одразу з декількома історіями, тому для мене цей перехід з часом став непомітним, але це відчуття прощання із тими, хто став близьким неначе це реальні люди, друзі з якими ти довгий час провів поруч, мені дуже добре знайоме)
Кожен автор переживає це по-своєму, хтось, як я скажімо: одразу занурюється у нову історію, хтось навпаки потребує відпочинку перед новим стартом
Ви зробили багато плідної роботи й те, що Ви зараз відчуваєте, лише доводить як багато Ви вклали у своїх персонажів та їх історію і якими глибокими їх зробили ♥️

Показати 2 відповіді

Джоанна Вейн, Це точно)) А ще як снитись починають на ранок аж сумно стає, що то лише вигадані персонажі)

avatar
Лана Рей
05.11.2025, 20:50:09

❤️❤️❤️❤️

avatar
Соломія Вейра
05.11.2025, 20:45:58

Я, дописуючи першу, вже кидала нотатки на продовження героїв, до яких особливо припала. А поки писала, зрозуміла, що треба інсторію таку але інакшу)))) І стільки усього хотілося вмістити ...
Це як дитина, перша - сама най-най! Друга: ок, однією рукою кашу мішаєш, іншою уроки першої перевіряєш...)))

Джоанна Вейн
05.11.2025, 20:48:05

Соломія Вейра, Аххахаха) щось на мамському, але таке зрозуміле порівняння)))
Дякую за такий чудовий приклад)

Інші блоги
Мої перші 100 підписників ✨
Ви всі неймовірні ♥️ Дякую кожному за те, що зі мною) За те, що читаєте мене та підтримуєте!) Це для мене дуже цінно)⭐ — Коли казала, що пишу «романи для душі», але герої знову повели мене у дорогий ресторан
Завершено і можна читати повністю!
Вітаю! Нарешті я завершила свою першу книжку в піджанрі дарк-роман. Непроста ця справа, як виявилося))) Але нічого. Було цікаво писати) Приходьте читати, бо сюжет нічогенький такий) Казимир. Про них шепотів лише дощ... АНОТАЦІЯ Вона
❤️✨мої перші 100 підписників ✨❤️
100 підписників… Здається, це лише цифра. Але для мене — це 100 живих сердець, 100 історій, 100 людей, які зупинились тут хоча б на мить. Дякую кожному і кожній за увагу, за підтримку, за тепло. За лайки, слова, мовчазне читання
​шІ - «смерть літератури» чи визволення автора?
​Зараз модно оголошувати ШІ "ворогом номер один". Видавництва пишуть капслоком "ЖОДНОГО ШІ", конкурси банять за нейроарти, а автори пошепки обговорюють, чи можна користуватися допомогою алгоритмів. Але давайте
ФІнал Вже Близько… 
«Кодекс зради. Дружина найкращого друга» — це історія про пристрасть, яка ніколи не мала статися. Він — чоловік, який живе за правилами сили та небезпеки. Вона — дружина його найкращого друга. І один
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше