Додано
05.11.25 20:33:27
Сумно, бо закінчую писати книгу
Автори, поділіться вашими спогадами про те, як певний час тому ви тут дописували своє перше творіння. Які емоції вирували в вашому серці? Чи було вам радісно чи навпаки - сумно? Я і хочу і не хочу дописувати книгу одночасно. Я з цими героями прожила певну історію і мені сумно з ними прощатись. Як у вас відбувається? Одразу перемикаєтесь на іншу історію? Чи просто пишете паралельно кілька, щоб не так привʼязуватись? Бо Ден і Ліз для мене уже стали,як рідні...
Джоанна Вейн
748
відслідковують
Інші блоги
Щось між ними все-таки сталося. Настільки, що Даміано просто не допустив Роба до зібрання Сім’ї в Хамелеоні. Арія їхньої розмови
Привіт, мої хороші! НОВИЙ РОЗДІЛ ВЖЕ НА САЙТІ! Історія про дорослого, серйозного і впевненого в собі чоловіка, який втратив голову від дівчини, майже вдвічі молодшої за нього. Якщо ви любите книги, в яких головний герой
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! У Тайфі (це місто проживання ГГ в «Посмерті») знову кіпіш, і ніде-небудь, а просто в будинку такого собі полковника юстиції Жерара, куди наш Стрілок був запрошений поїсти, бляха, кексиків...
Гортаючи сторінку Threads, натрапила на обговорення, що писати фанфіки набагато легше, ніж власні книги, адже ти береш уже готових героїв і робиш усе, що закочеться, Фанфіки для мене — така річ, яка закриває сюжетну дірку,
Сьогодні про книгу яку я прочитала буквально пару днів тому — «Як дві краплі» Анни Лір Я не знаю, як це пояснити без спойлерів, але після прочитання у мене залишилося дуже конкретне відчуття: ця книга не стільки
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЄ таке) В мене були періоди, коли не було натхнення писати і я вже хвилювалась, чи взагалі закінчу цю книжку. В такі моменти хотілось просто пошвидше її дописати. А на днях подумала, що сумуватиму, коли все закінчиться. Бо, як ви кажете, до героїв звикаєш. Живеш наче два життя)
Смарч Ганна, Добрий вечір) Дякую вам♥️ Книга буде завершена)
Вони всі мені як рідні)
Я працюю одразу з декількома історіями, тому для мене цей перехід з часом став непомітним, але це відчуття прощання із тими, хто став близьким неначе це реальні люди, друзі з якими ти довгий час провів поруч, мені дуже добре знайоме)
Кожен автор переживає це по-своєму, хтось, як я скажімо: одразу занурюється у нову історію, хтось навпаки потребує відпочинку перед новим стартом
Ви зробили багато плідної роботи й те, що Ви зараз відчуваєте, лише доводить як багато Ви вклали у своїх персонажів та їх історію і якими глибокими їх зробили ♥️
Джоанна Вейн, Це точно)) А ще як снитись починають на ранок аж сумно стає, що то лише вигадані персонажі)
❤️❤️❤️❤️
Я, дописуючи першу, вже кидала нотатки на продовження героїв, до яких особливо припала. А поки писала, зрозуміла, що треба інсторію таку але інакшу)))) І стільки усього хотілося вмістити ...
Це як дитина, перша - сама най-най! Друга: ок, однією рукою кашу мішаєш, іншою уроки першої перевіряєш...)))
Соломія Вейра, Аххахаха) щось на мамському, але таке зрозуміле порівняння)))
Дякую за такий чудовий приклад)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати