Додано
05.11.25 17:21:03
Вони обидва помруть, але вам це сподобається!)
Всім привіт ✨️
За кілька хвилин вийде коротенька історія під назвою «День, коли закінчилося життя» — чотири маленькі розділи, але які...))
Як написати історію про двох людей, що помирають, але так, щоб читач відчув себе загорнутим у м’який і теплий пледик наприкінці? *замислилась на хвилинку*
Не знаю, але сподіваюсь, що мені вдалося ❤️
Ця книга входить у цикл «Доля чи вибір», але її можна читати окремо!)
Для тих, хто зараз читає «Коли захід сонця став початком» — це саме те, що вам потрібно, щоб закрити всі болі ❤️❤️❤️
Всім дякую і бажаю мирного та затишного вечора ✨️
Mary J
381
відслідковують
Інші блоги
Це питання було найпопулярнішим у моїх коментарях в той день, коли у книгу увірвався Міша. Сподіваюся, ви вже встигли познайомитися з Мішею? (Він же Мішельтор) Якщо ні — я принесла вам уривок їхньої першої зустрічі з
Доброго часу доби, шановне панство. А ви знали, що сьогодні Всесвітній день мрії! І цей день пройшов би повз мене, як і кожен такий перед цим, бо нині наші будні сповнені тривог та небезпек, але, на щастя, не пройшов. Й, поки
Почуття, яких хочеться позбутися.
Життя, яке варто проживати зараз.
І питання, на яке серце ще не знає відповіді. 74–75 розділи вже чекають на вас.
Заходьте читати та підписуйтеся, щоб не пропустити продовження ?
ПОСИЛАННЯ:
Симпатія
Назріває двіжуха. У світлих не все гаразд... – Що гнітить тебе, друзяко? Поділись зі мною – стане легше. Роллінгпіс повільно підняв очі на того, хто, не спитавшись, підсів до нього за стіл. Низенький, худий. Довге
Чи є у Фріди талант до виховання дітей? особисто я вважаю це важкою працею адже сама із багатодітної сім'ї та думаю із любові та дисципліни можна зробити надійний фундамент для виховання дітей звіролюдів
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Тая Бровська, ❤️❤️❤️
Хм, я одразу подумала, хто б це мав бути...)
Дієз Алго, ааа))) зрозуміла!)) Мирного вечора ❤️❤️❤️
Це звучить так, ніби історія одночасно болюча й заспокійлива ✨
Мені дуже подобається ідея — не тікати від теми смерті, а показати її як продовження любові, як м’яке завершення, що не лякає, а огортає теплом.
Назва сама по собі вже викликає мурахи, а опис — як обіцянка тихого катарсису.
Здається, це саме та історія, після якої хочеться на хвилинку зупинитись, глибоко вдихнути й відчути життя сильніше. Обов’язково читатиму ❤️
Mary J, ❤️❤️❤️
Інтригуюча назва блогу))
Катерина Винокурова, ахаха)) Дуже дякую ❤️ Я не знала, як ще його назвати) Бо воно ж так і є) Мирного вечора ✨
Успіху книзі!
Лана Жулінська, Безмежно дякую ❤️ Натхнення вам і мирного вечора ✨
Дякую, це справді було в саме серденько❤️❤️❤️❤️❤️
Анна Лір, Ох, Анно, це вам безмежне дякую за прочитання!) А ще за те, що вам сподобалось ❤️❤️❤️
☺️❤️❤️❤️✨
Оксана Павелко, ❤️❤️❤️❤️❤️
Дуже цікаво, як ви втілите таку ідею))
Белла Ісфрелла, Мені також цікаво, чи вийшло)) ахахп)) *молиться, щоб так*
Щиро вам дякую за коментар ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати