Друзів кличе "Квітка папороті"

Вдячна читачам, що повернулися на мою сторінку після того, як я надовго зникла з літарени. Хтось подумав, що назавжди. Таких розчарую! Як же я без улюблених читачів, щирих дописів чи критики? Розважливе спілкування – для мене нагорода. Тому запрошую до читання нових, вже більш проникливих і прагматичних творів, де є чітка межа між підлістю й відвагою, життям та смертю, ненавистю й коханням.

Відкривайте для себе нове на сторінці Влади:

https://booknet.ua/vlada-klmova-u10775428  

Ласкаво прошу!

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Lydmila
04.11.2025, 19:41:59

Я з вами пані Владо,бо ваші книги дають і насолоду від читання і теми для роздумів ❤️❤️❤️

Влада Клімова
04.11.2025, 19:57:59

Lydmila, Пані Людмило, кожен Ваш допис мені як автору підказує щось нове й важливе. За це я Вам щиро вдячна! ❤️❤️❤️ Були випадки, коли людина пише мені дифірамби на пів сторінки, називає "Владусічкою" і ще якось, не пам'ятаю? Я не дуже люблю такі крайнощі, але як публічна особа повинна бути толерантною. А потім зв'язок просто зникає. Та дивини на світі багато і я люблю своїх мудрих читачів!

avatar
Даяна
04.11.2025, 13:55:00

Вітаю! Я ваша щира шанувальниця! З нетерпінням чекаю новин від Папороті.

Влада Клімова
04.11.2025, 14:32:58

Даяна, Знаю і дуже вдячна! Новини від "Квітки папороті" вже на шляху до Вас. Завтра новий розділ. Бажаю легкого читання!

avatar
Вики Лет
04.11.2025, 14:04:11

Вітаю Вас з добрими новинами в родині,хоч і не знаю якими:)) Радію й дякую, що я тепер також частина Вашої читацької родини! Ура!)))

Влада Клімова
04.11.2025, 14:31:55

Вики Лет, Вікі! Це вже не новина та друзі мене й досі вітають з появою онучки. А Вам я щиро рада в родині моїх читачів!

avatar
Маруся Кошетар
04.11.2025, 14:11:31

Доброго дня! Прочитала останій розділ Квітки папороті й тепер вся в роздумах, що то за кульмінація чекає на нас? У Вас завжди все зрозуміло і чарівно,тільки поки не пойму, до чого це Ви нас підготавлюєте? А за книжки жиро дякую!

Влада Клімова
04.11.2025, 14:30:04

Маруся Кошетар, Бажаю, аби Ваше натхнення від моїх книг ніколи не зникало! Дякую, що шукаєте відповіді, я поступово все розповім. Гарного дня і тихих ночей для читання!

avatar
Тамара Ивановна
04.11.2025, 14:02:31

Приєдналася й точно не шкодую. Ваші твори то рясні грона калини української мови і нашого не дуже щасливо буття. Та все вороже згине! Читаю,надихаюся,бажаю Вам легкого пера!!!

Влада Клімова
04.11.2025, 14:26:57

Тамара Ивановна, Про "грона калини" Вам особлива моя подяка! Ви праві: все вороже згине, як з мене пішла назавжди чужа мова. Вірю в світле майбутнє української родини! Натхненно працюю для Вас.

avatar
Гоша Тарасюк
04.11.2025, 14:00:54

Не можу похвалитися, що читав все з Вашої сторінки. Маю напружений графік. Інколи послухав би та знаю, що Ви не прихильниця такого-собі озвучення, жаль.
З «Квіткою» читаю «Серце Парижа» і «Гормон щастя». Подача надихає. Браво!

Влада Клімова
04.11.2025, 14:23:46

Гоша Тарасюк, Є в мене такий пунктик, щодо неякісної озвучки. Думаю, пізніше начитати щось самостійно, але поки не встигаю. Дякую, що нагадали про мої перші спроби в жанрах бойовика й детектива. Спробувала - сподобалось і не тільки мені. Люблю вдосконалюватися. Не зникайте!

avatar
Dora Dais
04.11.2025, 13:57:43

Щирий привіт, моя подруго! Вітаю тебе аж двічі!!! Перше, то найкраще здоровля родині з янголятами! А друге – з поповненням серед офігенних книг! Сумувала за кожним влучним словом і перечитувала мачо та кілєра. Та ось нарешті хрумаю нове творіння й чекаю бачити, що ще втнуть твої герої? Начувайтеся вороги!

Влада Клімова
04.11.2025, 14:20:05

Dora Dais, Доброго дня, Доро! За подвійне вітання й побажання - щиро дякую! З янголятами все ОК, а я продовжую надихатися новою зустріччю з улюбленими читачами і працюю, не покладаючи рук. Кожен день для вас - новинка від "папороті".

Інші блоги
Чи потрібен герою ворог для розкриття характеру?
Привіт. Ми часто думаємо, що антагоніст потрібен для одного: заважати головному герою. Але насправді хороший ворог може зробити набагато більше. Він змушує героя приймати рішення. Ризикувати. Захищати те, що для нього важливе.
Перші привітання та побажання для Лізи
Спочатку вітали батьки, потім кращий друг, а що із цього вийшло: — Мамо, тату, я дуже вдячна вам за подарунок. Він справді дуже гарний. А про наречених мені ще рано думати, адже я лише вступаю до університету. —
Чи може смерть героя бути щасливим фіналом?
Хай. Зазвичай смерть персонажа ми сприймаємо як трагедію. Особливо якщо це головний герой. Ми звикаємо до нього, переживаємо його шлях, бачимо його помилки, перемоги, страхи й мрії. І коли він помирає, перша реакція: «Який
Культи, вівці, марафон - візуал )
Новий візуал к "Мій таємний бос" І тут із лісової хащі з диким тріском вискочила ця парочка. Люся летіла першою, витріщивши очі так, ніби за нею гнався сам Сатана, а за нею, захеканий і загрібаючи ногами
Який хітрий звір!
— Ти маєш розуміти, Адріане, якщо ви втечете, то підставите під удар зграю. Я змушений буду вжити всіх заходів для захисту клану. Брат уважно дивиться на мене, але в його погляді я не бачу прагнення Альфи підкорити
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше