Колись я планувала писати певними арками і вже потім викладати їх — наприклад, арку з грою «Правда або дія» і її наслідками, арку перетворення Ітана, арку села (яка мала би бути зараз)… Але тоді я ще не знала, що на Букнеті книги заморожують через 2 місяці невикладання.
  І от саме це, чесно, добряче вдарило по мені тиском часу.

  Мене не лякає брак ідей чи натхнення — з цим усе гаразд. Мене лякає саме брак часу. Так ніби мені дали місяць, а я вже в мінусі на три.

  Тому я вирішила: книга піде на заморозку. Але не лякайтесь — це не «кінець», це відпустка.
  Не від історії, не від героїв — від гонитви.
  Я хочу знову писати спокійно, продумуючи все наперед, як це було на самому початку, коли я мала запас і могла вдихнути на повні груди.

  В якийсь момент я обігнала саму себе — і навіть не помітила цього...

  Тож я зупиняюся. Глибокий вдих… повільний видих… і беру час, щоб усе спланувати, як слід.

  Після мого відпочинку на вас чекатиме арка села, а далі — ще одна, за якою слідуватиме фінал першого тому. Глави виходитимуть уже за більш чітким графіком — раз на 1–2 тижні, бо на той момент усе буде готово й продумано наперед.

  Я знаю, що мій спосіб викладання не надто стабільний, якщо глянути на дати 
Але, чесно — це мій перший досвід поступового викладання такої великої історії. І я ще шукаю той темп, який буде комфортним і мені, і вам ♥

  Я не прощаюся, мої любі.
  Я просто кажу — до зустрічі взимку ♥

 «Запах»: