Я дочитала твір Ганни Літвін "Моя (жахлива) королева" і маю сказати, що отримала велике задоволення. Світ ретельно продуманий, майстерно виписані герої, навіть другорядні - все виглядає живим і об'ємним. Хороша динаміка, цікаві описи,  різноманітність подій,  - сюжет, закручений довкола неповного пророцтва розвивається і, не зважаючи на об'ємність твору, не виглядає затягнутим, а навіть навпаки - занадто швидко закінчується).

 Особливо хочу відзначити два моменти - світ, де панує матріархат очима головного героя. Повне відчуття, що він народився, виріс і сприймає пануючу роль жінки цілком органічно. Попри те, що він розвивається як особистість, набуває більшого впливу під крилом дружини - не відчувається бажання перехопити контроль і замкнути всі рішення на собі. Думаю, для людини, що виросла в нашій культурі, досягти цього досить складно, тому - браво автору!

Другий момент - почуття героїв. Попри виразну еротичну лінію, чітко зрозуміло, що самим фізичним тяжінням між ними не обмежується. Глибоке сприйняття одне одного як особистостей, з усіма їх гранями і підводними каменями... 

Тому я однозначно рекомендую цей твір і цю авторку.

А от вам головний герой)) Принаймні мені він дуже схожий