Знаєте це відчуття, коли в голові одночасно п’ять історій, три герої сваряться між собою, одна сцена проситься бути написаною просто зараз, а час… час дивиться на тебе з іронічною посмішкою типу: “ага, розкажи мені ще про свій дедлайн”?
От і я так.
Ніби нат нат нат — коротке замикання між бажанням писати й реальністю, де треба ще їсти, спати, іноді бути людиною.
І щоразу я думаю: може, просто сісти й розібрати цей хаос по поличках?
А потім у голові тихо:
“А якщо саме в цьому хаосі і є натхнення?”
Бо ж воно ніколи не приходить вчасно — воно або вночі, або на роботі, або коли стоїш у черзі з думкою “от би зараз ноутбук”.
Тож я вирішила сьогодні не шукати порядок.
Просто писати, як є.
Навіть якщо речення починаються не звідти, де мали б. Навіть якщо ідеї накладаються одна на одну, як шари фарби. Бо, можливо, саме з цього народжується щось живе.
А тепер мені цікаво —
а ви як справляєтесь із цим творчим безладом?
Ви його приборкуєте чи дозволяєте йому танцювати в голові, поки не з’явиться правильний рядок?
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗ хаосу народжується музика. Не знаю де я це почула але саме так і є. Тому я постійно записую все в нотатки саме тоді коли приходить ідея.
Раніше це була проблема, а зараз я зробила це додатковим натхненням. Я записую все: фрази, описи, ідеї, діалоги, які належать історії, якої я ще навіть не написала. Усе це я перетворюю на щоденник з ідеями. Гортаючи його, я обираю кілька чи більше ідей і об'єдную їх в один сюжет. Доопрацьовую, впорядковую — і виходить кістяк нової історії.
DEKLIN, Цю звичку мені привили давно, ще під час навчання, але тоді я її не оцінила, а зараз вона для мене неоціненна.)
З моїм хаосом важко справитись. Їх двоє . ))))
Єва Рей, ну зате їм не нудно)
Дозволити танцювати: На початковому етапі я дозволяю всім ідеям "бігати". Якщо їх багато, я використовую метод "вивантаження мозку" (brain dump) — швидко записую всі історії, фрази, образи, що спадають на думку, не оцінюючи їх і не намагаючись впорядкувати. Це дає відчуття контролю, оскільки все зафіксовано і нічого не загубиться.
2. ? Знайти "якір": У цьому безладді я намагаюся виділити один центральний елемент (головного героя, ключову ідею, емоцію або фінальну сцену). Цей "якір" стає точкою відліку, до якої потім можна "прив'язати" чи від якої відштовхнути інші ідеї.
3. ?️ Створення структури: Після того, як усе вивантажено і знайдено "якір", я переходжу до мінімальної структури. Замість "розкласти по поличках" (як хотів автор), я створюю 3-4 великі "ящики" і швидко розподіляю туди ідеї. Структура з'явиться природним чином, коли хаос стане занадто важким для утримання в голові.
Ася Рей, доволі цікаво))
Якщо нова ідея просить, то її потрібно відразу і записати.
Я з дедлайнами не знайома, їх в мене немає, тому може перше речення здатися: "еге ж, тобі легко говорити, бо в тебе немає дедлайнів".
Але насправді це не так, особливо коли в тебе до 5 книг не закінчені, приблизно 10 зроблені набросками, для майбутньої публікації, приблизно десь 500 шт, тільки назви записані у блокноті та в половини з них вже є обкладинки, та саме головне безкінечна купа ідей в голові, які також хочуть уваги. І спочатку я не знала з чого почати, проте я все-таки зупинилася на тому щоб закінчити ті книги які вже початі, але буду це робити по черзі, але і нові ідеї також буду записувати, щоб їх не втратити)
А Ви не чиніть спротив. А розслабтеся й отримайте задоволення. Цей хаос — робоча кухня))
Ромул Шерідан, тоді я буду постійно писати, і гадаю на моїй роботі будуть трохи проти)
Як я справляюся з хаосом? Я ним насолоджуюся:)
Світлана Бонд, гарний варіант)
Мені пощастило трішки більше, ніж вам - в мене такого безладу немає. Але є істеричність, коли я маю продовжувати писати історію і сама себе вмовляю, але мозок не хоче( з різних причин). Я з ним сперечаюся, а він не йде на вмовляння. А через кілька днів видає мені якусь геть іншу історію, не дотичну до основної і доводиться піддатися на цю провокацію, залишивши основну роботу скніти в кутку робочого столу ноутбука.
Але, коли є творча енергія, то найліпше мені пишеться у двох різних середовищах: або, коли повна тиша і мене ніхто не чіпає, або, коли волає музика, але, щоб мене ніхто не чіпав і надалі❤
Night Rain, дуже цікаво)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати