Додано
02.11.25 23:27:25
Таємніці маєтку Вольфів
Вітаю!
Запрошую до фентезійного твору
Таємніці маєтку Вольфів
Блондин був у нестямі від передчуття цієї події. Він ретельно відмився в душі, надів чисту сорочку й розчесав волосся з гелем. Останнє, напевно, було зайвим, тому що Кевін над ним довго сміявся, коли побачив друга ошатного, як на перше побачення.
- Ти приготував кільце й пісню? - Не вгамовувався він, коли Олівер сів біля каміна в очікуванні своєї феї.
Хлопчик нічого не відповів. Він, лише, думав, що це здорово мати відразу двох фей. Одну білу й одну чорну, з якою повинен був зустрітися наступного навчального року.
Пролунав хлопок і з'явилася симпатична дівчина.
- Кетрін! - закричав хлопчик та кинувся в обійми своєї феї.
Та була не так рада бачити хлопчика, але обійняла його у відповідь та погладила по голові.
- Я так сумував, - зізнався хлопчик. - Я боявся, що ми більше ніколи не побачимося. Але, ось ти тут. Це так чудово.
- Я теж сумувала, - відповіла дівчина занадто холодно. - Містер Коді сказав, що ти хотів зі мною поговорити. Можеш відразу запитати все, що тебе цікавить.
- Мене цікавиш ти, - вперто сказав хлопчик. - Джозеф біля плити з обіду крутився. Я попросив приготувати його пару страв французької кухні, щоб тебе порадувати.
- Шкода, що Ви, молодий чоловіче, самі їх не приготували, - з'явився дворецький. - Тим не менше, запрошую всіх до столу, вечеря готова.
- Ти приготував кільце й пісню? - Не вгамовувався він, коли Олівер сів біля каміна в очікуванні своєї феї.
Хлопчик нічого не відповів. Він, лише, думав, що це здорово мати відразу двох фей. Одну білу й одну чорну, з якою повинен був зустрітися наступного навчального року.
Пролунав хлопок і з'явилася симпатична дівчина.
- Кетрін! - закричав хлопчик та кинувся в обійми своєї феї.
Та була не так рада бачити хлопчика, але обійняла його у відповідь та погладила по голові.
- Я так сумував, - зізнався хлопчик. - Я боявся, що ми більше ніколи не побачимося. Але, ось ти тут. Це так чудово.
- Я теж сумувала, - відповіла дівчина занадто холодно. - Містер Коді сказав, що ти хотів зі мною поговорити. Можеш відразу запитати все, що тебе цікавить.
- Мене цікавиш ти, - вперто сказав хлопчик. - Джозеф біля плити з обіду крутився. Я попросив приготувати його пару страв французької кухні, щоб тебе порадувати.
- Шкода, що Ви, молодий чоловіче, самі їх не приготували, - з'явився дворецький. - Тим не менше, запрошую всіх до столу, вечеря готова.
Ольга Іваненко
467
відслідковують
Інші блоги
Додано 2 розділ — «Точка 2». І якщо перший розділ був про втечу, то другий — про дуже неприємне відкриття: іноді ти не тікаєш. Іноді тебе ведуть. Аня приїхала у Вільхів, думаючи, що шукає схованку і слід зниклої
Привітулі, письменницьке товариство та всі, хто любить читати! Сьогодні хочу поговорити про тему, яка болить, мабуть, 90% авторів-початківців (та й досвідчених теж). Про те, про що соромно зізнатися вголос, але що кожен із
Може, я знайду класного хлопця, у нас буде велике кохання та бла-бла-бла… Сама сміюся з таких думок, але чому б не спробувати? Принаймні я буду спокійна, що випробувала всі варіанти. Продовжую гортати список контактів
Маленький фрагмент із нового розділу, де в усьому винний букет півоній. — Не завадив? — голосно спитав Андрій, прямуючи до пари.
Софія закотила очі. Любомир здивовано глянув на Андрія й опустив руку.
—
Олівія Гаррінгтон — спадкоємиця впливової родини. Її життя здається ідеальним: гроші, зв’язки, розкіш і майбутнє, яке інші вже вирішили за неї. Він не має її привілеїв. Зате має те, чого не купиш за жодні гроші,
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати