Костя і Аня - історія страждання

Коли я брала читати книжки про кохання в дитинстві, вони були про загадкових аристократів та невинних юних дів. Головна героїня або виростала улюбленою татусевою донечкою, якій страшно виходити заміж, але доводиться. Або улюблений татусь влаштовує шлюб з умовним стариком (якому аж 31 рік, ага), чоловік їй у всьому годив, але вона все одно демонізувала партнера.

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Ця історія невинної юної аристократки й загадкового графа чи герцога дуже далека від нашої реальності

________________________________________________________________

Читати прикольно, але мало відгукується.

________________________________________________________________

Але книг про наші реалії дуже мало. Як з багатьма письменницями, зі мною сталася проста річ: не знайшла те, що хотілося прочитати, і почала це писати. 

Кожна з нас свого часу приїжджала з безпечного батьківського дому в гуртожиток, де діють свої правила і дорослішати доводиться за декілька місяців. Неписані правила дізнаєшся інтуїтивно: чим ти наївніша, тим гірші помилки скоюєш.

___________________________________________________________________

Аня приїхала в ЗНУ максимально наївною світлою дівчинкою, яку все життя оберігали: спочатку татусь, потім сусід, який по суті майже став вітчимом. 

___________________________________________________________________

Костя правильний пацан з района, з непохитними принципами і розумінням місця жінки у своєму житті: вона гарна і не колупає мізки. 

____________________________________________________________________

Аня з самого дитинства бачила, як її маму любили без умов. За те, що вона є. Бачила, що татусь і новий чоловік завжди враховували бажання матері. З цим бекграундом дівчинка опинилася в ситуації, коли її слово нічого не варте. Костя захотів Аню, в його системі координат не було жодної причини для відмови з її боку, але ж відмовила. 

_____________________________________________________________________

Аня зламала звичну схему, коли відмова дорівнювала тому, що дівчина назавжди випадала з зони інтересів Кості. Він просто не зміг відвести погляду від неї. Костя показав Ані, що не кожен чоловік з першого разу чує відмову, дівчині довелося швидко адаптуватися до жорстокого світу, де жінку, а особливо таку юну, майже не чують.

_____________________________________________________________________

pov Ані: "Мій коханий сталкер"

pov Кості: "Моя кохана дівчинка"

Глави виходять кожні три дні  ♥

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Діана Лисенко
02.11.2025, 17:51:42

Яка глибока задумка! Дуже сподобалось, як ви описали контраст між книжковими “аристократичними” історіями й реаліями сучасності. Тема звучить щиро і болюче водночас — така близька багатьом дівчатам.

Показати 3 відповіді
Олена Ранцева
02.11.2025, 19:33:48

Діана Лисенко, Так) Я впевнена, що у кожного письменника так, навіть якщо неусвідомлено))

Інші блоги
Шість знаків долі. Рецензія
Бо захотілося. Бо можу. Ідея з «пророчим списком» не нова, але автор вдало адаптує її під сучасний київський сеттинг. Головний конфлікт тримається на питанні: чи можна втекти від того, що вже «написано»? Сам
Чи орієнтуватися на тренди ?
Відомі харківські письменники ,що працюють під псевдонімом Генрі Лайон Олді написали цікавий як на мене пост: " Не вперше читаю у колег про те, що перед початком роботи над новою книгою треба спершу чітко уявити
Пишіть у тому жанрі, який ви любите...
Пишіть у тому жанрі, який ви любите...Постійним джерелом вашого нового натхнення повинен стати жанр... Не пишіть щось, бо ваші друзі-інтелектуали вважають це соціально вагомим. Не пишіть того, що на вашу думку, викличе похвалу
Фіктивна дружина мільярдера — оновлено!
Вітаю! І тобі Емілі та Еріка — оновлення! ✨✨✨ Я просиділа, напевно, хвилин п’ять, як чую жалібне нявкання кота. І воно наближається. Не хочу вірити, що в цьому будинку живе кіт. Але раптом з-за меблів виходить великий
Викрадення.
Дверцята відчинили з оглушливим тріском, ніби їх зламали голими руками сповненими люті. У чорному прорізі постав він. Високий. Широкоплечий. Плащ — важкий, чорний, наче витканий із самої ночі, колихався повільно,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше